Якщо занадто глибоко зануритися у теорію – до практики можна і не дійти…
Десь так я відчував себе минулого року та й перші місяці 2021: без звичного режиму тренувань, зі скасованими усіма трьома основними стартами, за сотні кілометрів від гір… Не дарма кажуть: менше знаєш – краще спиш:)
Пандемія внесла суттєві корективи як у звичайний ритм життя, так і у всі плани щодо поїздок, біго-кемпів і стартів у горах… Для всіх нас. І тут мало що можна вдіяти, окрім як запастися терпінням усе це пережити, доки вакцинація та вироблення «колективного імунітету» – не зроблять свою справу. Ну, і використовувати наявні можливості аби не «заіржавіти» остаточно на карантині.
Навіть дуже поверхневий аналіз відсутності гір у підготовці вражає. Доприкладу, у 2019р. в горах із 7 бігових місяців я провів приблизно місяць із врахуванням всіх стартів, біго-кемпу Salomon Running Club Сергія Попова, активного відпочинку з родиною і соло-зборів у Татарові та біго-кемпу спільного з UTL в Каппадокії. Це не багато, як для трейлраннера. Але якщо у травні без гір після травми мій PI на Tengri Ultra (36k) був в районі 630, то на Cappadocia Ultra Trail (120k): 736, а це + 100 пунктів ITRA, і на 25 балів вище результату на Bojko Trail (711) у 2018р. перед травмою.
“Bojko Trail”: 50-ти мильник українськими Бескидами
Cappadocia Ultra Trail-2019: перша ультра 100км+ і рятівні мандарини
У 2020р. в горах я провів аж… три неповні дні на Skole Ultra Trail. Власне на другий день – «вбився у хлам» на досить біговій сотці:) При тому всьому, що вдалося гарно прокачати швидкість на шоссе за 9 місяців тренувань у місті (3год:26хв на 50км ультрі в липні), вона мені не дуже допомогла при наборі +4500м на 101км. Як результат – 46 пунктів ITRA (690) від своїх кращих результатів.
З трейлу на шоссе: перший 50км ультрамарафон асфальтом
Полювання на Дракона: Skole Ultra Trail-2020
Висновок простий, – хочете бігати гарно трейли в горах? – треба їхати тренуватися у гори! За першої ліпшої можливості. Враховуючи всі застереження і обставини, звісно. Цього року мені така нагода випала в кінці квітня (за що вдячний в першу чергу коханій дружині:). Не ідеальний час, неідеальне для цієї пори року місце – Карпати але як є. Які тренування робитиму і для чого? Що потрібно з екіпу? Як з харчуванням, відновленням? Буду розповідати по днях. Сподіваюся і вам стане у пригоді аби спланувати для себе подібні міні-збори, як матимете бажання та можливість:)
Побігли!
День «0»
За вікном порожнього купе видніють гори… Потяг попихкує димом, неквапом проходить тунель, що мов гіперлуп переносить до чарівної «Країни Гір». Вона є на мапі але відгороджена від світу міст сотнями кілометрів не дуже хороших доріг, стінами суворих вершин, що підпирають небо, а головне – відсутністю усього того «комфорту», до якого так звикаєш у місті… Тут не викличеш убер в будь-яку точку на карті. Тут можна легко загубитися серед смерек та нескінченних пагорбів чи зустріти дикого кабана на стежці. А ясний сонячний день за лічені хвилини перетворюється у снігову бурю. Карпатські гори живуть у своєму неповторному ритмі, за своїми законами…
Рівно опівдні прибуваємо на вокзал селища Ворохта, розташованого на 850м над рівнем моря. Простую заселятися до своїх «апартаментів» неподалік центру. Плани великі: і побігати, і дописати книгу, яку планував завершити ще минулого року. Оскільки десь в перспективах у липні має відбутися ЧУ з трейлу, в кінці серпня ССС UTMB в Шамоні, а в листопаді – ЧС з трейлу в Тайланді, вже час “інтенсифікувати” підготовку.
Маю всього тиждень, тож хочу використати його аби почати адаптацію до гір, набрати трохи вертикальних кілометрів та, заразом, розвідати цьогорічний маршрут FunKarpaty Trail. Мозок і м’язи – дуже швидко «забувають» як економно бігти в гору, як спускатися слизьким схилом, бігти технічною стежкою перестрибуючи з каменя на камінь. Це питання нейро-м’язової адаптації: для ефективної координації роботи м’язів у горах, слід хоча б час-від-часу їх поміщати у відповідні «бойові умови». Якщо попередній досвід є – вони і самі все швидко «згадають». Ну і нових адаптацій набудуть.
Згадати все: Як працює м’язова пам’ять?
А крім того треба функціонально прокачати інші системи: серцево-судинну, респіраторну, гормональну…
Щось можна в тій чи іншій мірі імітувати та відпрацьовувати в умовах міста. Але – тільки щось:)
Оскільки передбачити погоду, ступінь засніженості в Карпатах у кінці квітня – це ще та задача, – завантажив maps.me, відмітив там потрібні/цікаві точки та приготувався імпровізувати, залежно від умов, що будуть. Екіп та спорядження, які прихопив – опишу наприкінці.
Перша пробіжка в горах (12,5км, + 550-600м)
Маршрут: санаторій «Гірське повітря», Ворохта – Лиса гора – г. Ребровач – Полонина Діл – вулиця Войтул, Ворохта
Звісно у перший день по приїзду важливо не вбитися, а максимально плавно налаштувати організм на роботу. Хоча 850м над рівнем моря – це «низкогір’я», все одно потрібен певний час аби пристосуватися до таких умов. Якби часу було трохи більше, день приїзду можна було б зробити зовсім відпочинком. Але вирішую провести легеньке тренування – таку-собі прогулянку горами з фото пейзажів, елементами плогінгу (збір сміття) та елементами бігу, все в 1-2 аеробній зонах:)
Вирушаю близько 18 вечора. Погода +7, сонячно. Планую впоратися за 1,5-2 год і вечеряти вже у Ворохті. З собою прихопив тільки 200 мл води, мені їх вистачило але, зверніть увагу, – на цій ділянці немає джерел. Тільки перед початком с.Ворохта і вул. Войтул вже на спуску.
Трек починається майже одразу після залізничного віадуку (якщо бігти з центру селища), біля санаторію “Гірське повітря”.
Перші кілометри йшли роз’їждженою ґрунтовкою, місцями багнистою але не надто. Під час такої активної прогулянки вирішив ще трохи зайнятися “плогінгом”, бо ж не хочеться бігати/ходити поміж всих тих пакетів/бляшанок і т.п. Вже за за кілометр від околиць селища надибав перші “знахідки”. Спершу хвилювався, що не взяв із собою пакет, куди все складати і доведеться класти просто у наплічник. Але і пакет невдовзі знайшовся :))
***
З повною версією статті мають змогу ознайомитися підписники time2trail на Patreoni. Всього за ̶ч̶а̶ш̶е̶ч̶к̶у̶ ̶к̶а̶в̶и̶ 1$ Ви можете отримати доступ до десятка різних матеріалів: про нюанси підготовки до ультри, мотивацію, засоби антистресу, тренувальний план – те, що використовую в своєму тренувальному процесі. Якщо цікаво – welcome! 😉 Що таке Patreon і чому взагалі я завів ще один блог на Patreoni написано тут: Time2trail on Patreon: якщо пишуть про трейли – значить це комусь треба?
Ваша підтримка – це можливість для мене приділяти більше часу блогу, а значить – створювати ще більше цікавого і корисного україномовного контенту про біг, трейл, ультра та здоровий спосіб життя! 😀
***
Матеріали по темі:
Вперед і в гори: висота, гіпоксія та біг (Part 1)
Вперед і в гори: як тренуватися на висоті? (Part 2)
Вперед і в гори: як харчуватися на висоті? (Part 3)
