Сьогодні ультрамарафоном – вже мало кого здивуєш. Але що як бігти ультра 10 днів поспіль? Розпечений асфальт, +40C у тіні і до-овгі кілометри до фінішу. Це вже не змагання з кимось, тут єдиний суперник – ти сам…
Про добовий біг, багатоденний і спекотний 500 км ультрамарафон до Дня Незалежності-2019, а також про виклики, які вони кидають людській витривалості – будемо говорити у цьому випуску.
Побігли!
Частина 1: Сергій Попов
Олена Шевченко
майстер спорту України з легкої атлетики, чемпіонка України з 24-годинного бігу, неодноразова переможниця 100 км по Поясу Слави (Одеса) та Київського Ультрамарафону. Учасниця чемпіонатів світу та Європи з 24-годинного бігу, учасниця 500км пробігу «Сталевий гарт». Рекордсменка України з 24-годинного бігу (219,289 км).
Відео про перший пробіг 500 км ультрамарафон єдності «Сталевий гарт», який організовувала команда Queen & Trek King Club і у якому брала участь Олена Шевченко, можна подивитися тут:
Олено, яке на Вашу думку співвідношення між фізичною та психологічною готовністю на ультрамарафонах? Чи змінюється воно залежно від дистанції (50км, 100км і т.д.) та формату/умов (100км, добовий біг, багатоденка) і в який бік?
Для ультри фізично тіло обов’язково має бути підготоване, це 100 %! І, звісно, необхідно мати свідоме бажання бігати! А бігати в задоволення можливо тільки тоді, коли тіло готове до навантажень і вже знає, що з ним буде.
Кожна ультра – вона неповторна за емоціями, а на результат впливає багато факторів: підготовка, погода, рельєф, пейзажі та усвідомлення: навіщо все це бігти. Є, звісно, речі, яких треба притримуватися – це про екіпірування (все має бути завчасно розбіганим і використовуватися відповідно до погоди), спортивне харчування – повинно бути перевіреним на довгих тренуваннях кілька разів.
Кожна ультра – вона неповторна за емоціями
І, звичайно, кожна дистанція (50, 100, 500) – це різна підготовка, як фізична, так і психологічна. Якщо взяти 10 км і менше, треба швидко бігати, як на мене, там немає діалогу ні з собою, ні з Богом, головне – перетерпіти і зуміти витиснути максимум.
Ультра, тут вже є час поспілкуватися з собою, розібратися і розібрати окремі питання з різних тем. І, звичайно, легше голові, коли це все не по колу, як на добових).
Всі змагання з добового бігу проходять по колу довжиною від 200 м, це в манежах, і до 2000 м по колу чи вісімкою (маленьке коло і велике). По таких маршрутах після 100 км треба домовлятися з собою, щоб бігти далі, бо голова добре втомлюється через одноманітність.
Бігти з пункту А в пункт Б – завжди цікавіше, гарніше і психологічно легше:)
Наскільки важливо правильно психологічно налаштуватися на гонку?
Щоб бігати ультру – треба бігати)
Ультратрейл: 5 простих способів розширити свою «зону комфорту»
До ультрамарафонів – потрібно грамотно готуватися з тренером. І знати навіщо і для чого це потрібно. Біг робить нас кращими, гарнішими, розумнішими. Життя – це рух. Виходить, що і біг – це життя)
Все, що на сьогодні я маю – це завдяки бігу: родину, роботу, подорожі, нові знайомства, нові знання і, навіть, – форму збірної України 🙂
Які ментальні стратегії допомагають Вам долати ультра? Як “домовляєтеся” з тілом працювати далі – коли розум каже, що вже не можливо бігти?
Я мріяла про те, що зараз маю і це зараз мене мотивує прогресувати та змагатися далі. Коли у тебе вірять твої близькі більше, ніж ти сама, це теж сильно мотивує!
А коли під час змагань вже не можу бігти, – згадаю, як мої близькі вірять в мене і тут вже варіантів не залишається)
Як би Ви порадили готуватися психологічно новачкам, які хочуть, скажімо, пробігти свої перші 50 чи 100км шосе або добу?
Радила б багато бігати під наглядом тренера, щоб заради результату не страждало здоров’я. Тому що дуже часто при достатній кількості мотивації у початківців не вистачає розсудливості та терпіння. А це призводить до травм і розчарування.
Біг, мозок і Error 404: куди зникає мотивація?
Наскільки по Ваших спостереженнях психологічно допомагає підтримка родини, друзів, вболівальників до та під час самого старту?
Взагалі, підтримка дуже важлива! Вона починається з віри родини, тренера, самого себе в те, що «я – можу», в свої реальні сильні сторони. Але окрім цього – важливо визнавати і наявність конкретних слабих сторін для їхнього вдосконалення.
Під час тренувань підтримка, звичайно, надає сили та впевненості. А на змаганнях і по дистанції – це адреналін та шалена енергія людей, які тебе бачать та вболівають і ти просто не можеш здатися! Мене ця шалена енергія просто несе вперед!)
Що для Вас виявилося найважчим у багатоденці 500 км до Дня Незалежності? Чи плануєте повторити? Що б порадили тим, хто хоче зважитися на участь у проекті цього року?
500 км за 10 днів – це була невідома мені авантюра і, навіть, було страшно: як же таку дистанцію бігти)
Але, як виявилося для мене, хоч це і важко бігти 10 днів поспіль у спеку по 50 км, але одночасно це дуже цікаво і гарно! Доречі, це дуже гарна підготовка, свого роду – збори, до змагань з добового бігу.
Найважчим для мене був 9-й день, коли ми фінішували у військовому шпиталі, де нас зустрічали наші поранені солдати, які є героями, і вони – вітали нас як героїв!
В 2021 планую повторити. Пораджу згадати найважчу вашу дистанцію і додати спеку в понад +40-45°С і так 10 днів! Якщо ви впевнені, що зможете, то тоді варто спробувати. Але це точно не може розглядатися як фан, навіть добре підготовленими спортсменами!
500 км за 10 днів – точно не може розглядатися як фан, навіть добре підготовленими спортсменами
500 км за 10 днів це досвід який неможливо отримати в будь-яких інших змаганнях з витривалості!
***
«Невідома авантюра» – цей вислів Олени про 500 км ультра – як на мене, дуже добре характеризує те, як ми розширюємо наші грані «можливого» та уявлення про свою витривалість.
Кожна ультра на довшу дистанцію ніж попередня – для мене була одночасно і ціллю і стрибком у незвідане та оцією «невідомою авантюрою». 60км, 80км, 120км… – для мене кожна нова дистанція давала свій унікальний досвід.
Марафон і… ще трішки. А що як пробігти УЛЬТРА?
Bojko Trail: 50-ти мильник українськими Бескидами
Cappadocia Ultra Trail-2019: перша ультра 100км+ і рятівні мандарини
Так само, як і Олена я б радив не поспішати, а крок за кроком припрацьовувати кожен клас ультрадистанцій – аби відпрацювати швидкість, техніку, харчування-гідратацію, екіпірування… Це дасть змогу не просто фінішувати, а показувати свій максимальний результат – щораз виходячи до нових горизонтів «можливого» та отримувати задоволення від самої гонки. І, можливо, одного дня, навіть 500 км за 10 днів – не будуть здаватися нереальною задачею.
РЕЗЮМЕ:
- На ультра – важливо заздалегідь потурбуватися і перевірити екіпірування та харчування.
- Бігти з пункту А в пункт Б – завжди цікавіше, гарніше і психологічно легше, аніж ультра «по колу», як у добовому бігові, наприклад.
- Віра родини, тренера, підтримка вболівальників – дуже мотивують і допомагають у критичні моменти гонки.
- Важливо знати як свої «сильні», так і слабкі сторони: використовувати перші та вдосконалювати другі.
- Бігти 10 днів поспіль по 50 км – це дуже важко але одночасно і дуже цікавий досвід, який неможливо отримати на будь-яких інших змаганнях з витривалості.
ФОТО з архіву Олени Шевченко
Якщо стаття Вам сподобалася – тисніть ❤️
А ще – Ви можете підтримати блог time2trail нa Patreon.
Дякую!
0 коментарів