MCC (DE MARTIGNY-COMBE À CHAMONIX”) – відносно молодий забіг, який почали проводити в рамках фестивалю UTMB тільки у 2018 році. Дистанція МСС UTMB складає 40k, +2300m і участь у ньому можуть брати тільки для волонтери UTMB®, партнери і місцеві бігуни. Цього року на забігові стартувало 972 бігуна, з них фінішувало 907.
Свої враження про участь у найпершому МСС ще у 2018 році розповідав Сергій Співак:
RaceRew #3: UTMB-2018 – підсумки та враження учасників з України (Частина 2)
Серед учасників МСС цього року була і Оксана Рябова, ультрамарафонка з міста-героя Чернігова, яка вже кілька років мешкає і тренується у Курмайорі (Італія). Оксана виборола “срібло” фінішувавши 2 серед жінок подолавши дистанцію за 05:04:02 (37 в загальному заліку).
У стартах UTMB Оксана брала участь вже вчетверте. Перед цим були: ССС UTMB (2017), TDS UTMB (2018), UTMB (2021). Інтерв’ю з Оксаною:
Оксана Рябова: «Ультра- це не тільки про біг…»
Ультрамарафон і ментальні стратегії чемпіонів (Part 2): Оксана Рябова
“Долаючи пустелю”: пізнати свої можливості та врятувати життя…
Пост-фінішне інтерв’ю Оксани Рябової
Оксано, перш за все вітаю з чудовим виступом! Як враження від гонки загалом? Чи очікувала такого результату?
– Дякую! Враження лишилися неймовірні, важко було уявити, що так виступлю. Насправді й на саму гонку потрапила дуже випадково, початково не планувала. Вже к зареєструвалася – розглядала її як хороше тренування перед TOR130-TOT DRET (130k, +12000M), який проходитиме в середині вересня у рамках знаменитого TOR DES GEANTS.
Тобто для тебе це був “прохідний старт” і якось окремо ти до нього не готувалася?
– Саме так. Такий собі лонг-ран в атмосфері Шамоні. Не дуже люблю бігати такі коротенькі гонки. Тому, особливих планів потрапити на тумбу не було, розраховувала поборотися за 5-6 місця.
Зрозуміло. Як загалом у тебе цей тренувальний рік? Ми списувалися з тобою, коли твої батьки ще були у Чернігові, й місто було майже оточене росіянами. Чи вдавалося якось тренуватися будучи в цей час в Італії?
– Після початку війни, особливо протягом лютого-березня – не могла тренуватися взагалі, настільки був великий стрес і постійна напруга. Єдине що бігала 2-3 рази на тиждень аби зовсім не забути, як це робити. У квітні, як ЗСУ вибили росіян з-під Києва, Чернігова, Сум і частково Харькова – стало трохи легше – почала тренуватися. На щастя оселя батьків не постраждала під час облоги Чернігова й з ними самими все гаразд.
– Щодо тренувань загалом, то минулі два роки я практично не брала участь у стартах через травму коліна. У лютому цього року ще до війни – пройшла спеціальне тестування у спорт-центрі: дуже прискіпливо перевіряли мою біомеханіку. Їхній фізіолог підібрав вправи на відновлення балансу м’язів. І кілька тижнів поспіль я їздила двічі на тиждень у цей центр для відпрацювання вправ. Потім вже робила їх у домашніх умовах. Поступово відчула, що справді стає краще і коли повернулася до тренувань – то також побачила прогрес.
– У травні збігала 250км з набором 17000м “Cammino Balteo” за 5 днів у горах – і в останній день відчула, що організму дуже гарно зайшло. У червні був K119 of Scenic Trail, де посіла 6 місце, а в кінці липня збігала Trail del Battaglione (54k, 4500m+), де була 3-ою.
– Зараз, таке враження, що знаходжуся чи не в найкращій формі у своєму житті.
О, це чудово, чекаємо тоді від тебе нових звершень цього року!
– Гаразд, постараюся:)
Розкажи як проходила сама гонка. Ти добре знала маршрут? Наскільки легко-важко тобі далося це “срібло”?
– Щодо гонки – то починалася вона дещо нервово. Ми мали стартувати із Martini-Conbre (Швейцарія) але автобус від організаторів, який повинен нас був туди привезти із Курмайора, сильно затримався через аварію у гірському тунелі. Ми приїхали за 20хв до старту, я заледве встигла отримати свій стартовий номер. Потім ще довелося перелазити через огорожу аби протиснутися по-ближче до перших рядів але все вдалося:)
– Маршрут не знала. За друге місце – довелося поборотися. До першого КП бігла 4-ою, потім вийшла на 3 позицію. На 2 КП мені сказали, що до дівчини, яка біжить другою лишається хв 5. Встигла наздогнати суперницю якраз перед підйомом. Випередила її, а потім відпрацювала на спуску скільки було сил. Тільки як побачила фінішну арку – накрили емоції.
Чи знала своїх суперниць?
– Ні, нікого з них не знала. Й спеціально перед стартом не дивилася, хто суперниці, адже як і казала, для мене цей старт був прохідним, як тренування. Пізніше про 1 місце дізналася, що вона досить відома гірська бігунка у Франції.
Ти бігла з палицями чи без?
– Бігла з палицями. Набір висоти як на 40 км був досить солідний. Тож не пошкодувала про свій вибір.
Як тренувалася останній місяць? Скільки набігала км? Який набір висоти робила?
– Тут треба дивитися у Strava 🙂 Але так робила і об’єми і, оскільки живу у горах, з набором висоти також все гаразд.
Які були призи переможцям і призерам МСС?
– Отримала фірмову статуетку від UTMB. Це все:)
Які подальші плани? Тобі, виходить, для “повної колекції” не вистачає ще ОСС? Плануєш пробігти наступного року?
– Що-що, а ОСС – не планую. Дуже хочу пробігти ще раз TDS UTMB в його новій версії, там маршрут більш “дикими” місцями, дуже красивий. І ще раз UTMB.
Що ж, успішної тобі підготовки до TOR130 та вдалого старту. І, щоб знову забігла на подіум з українським прапором!:)
– Дякую!
Фото: соцмережі Оксани Рябової
0 коментарів