Направду кажучи, на початку літа мав “великі плани” на поїздку до Європи: дві конференції, чемпіонат світу з трейлу, побачити батьків… До самісінького відкриття чемпіонату світу з трейлу та гірського бігу чекав на рішення USCIS (U.S. Citizenship and Immigration Services) і готувався. От тільки у USCIS була своя думка щодо цього, а тому – досі чекаю на дозвіл виїжджати з країни з можливістю повертатися. Зрештою, куплені завчасно авіаквитки “прогоріли”, як і тисячі дофамінових нейронів, адже “помилку очікування винагороди” ще ніхто не відміняв:)
Біг, мозок і Error 404: куди зникає мотивація?
Аби ситуацію хоч якось покращити (реалізувати набрану форму та отримати підживдення тієї ж мотивації), вирішив пробігти щось неподалік, – якийсь місцевий старт. Але де такі старти шукати? На щастя, є кілька агрегаторів стратів, які точно має сенс знати тим, хто планує бігові пригоди в США. Зокрема:
Running in the USA – тут можна знайти все: від 5к пакрану до 100 мильних трейлів та 24 годинних ультрамарафонів
UltraSignUp – цей ресурс для любителів трейлів та ультратрейлів
В більшості випадків на локальних стартах є можливість зареєструватися на місці. Звичайно, це дорожче ніж заздалегідь. Але з огляду на число невизначеностей в цьому світі – дуже хороший варіант. Провівши невеликий пошук на цих двох ресурсах знайшов 30k Mt Umunhum Ultras, який проводили відносно неподалік – всього 40хв машиною:)
Реєструвався на місці, оплативши внесок 120$. Чимало, як для локального старту та “пакету учасника”, що складається зі стартового номера та булавок + харчквання по ходу дистанції. Але вже вирішив бігти – то треба реєструватися:)
***
Дістався вчасно до початку забігу. Старт одночасний дистанцій 5км, 10км, 21км, 30км. Тільки 50км стартували пізніше (й в інший бік). Нас всього чоловік 30-40 учасників. Дистанція цікава: 1300м набору на 30к, маршрут – переважно дорогами з грунтовим покриттям – 15к вперед і тим самим маршрутом – назад.
Хотів спробувати побігти на рекорд траси, який був приблизно 2:18.
Старт
Зі старту плавно набирав темп. Бігли перші км з хлопчиною, який змагався на 5к. В якийсь момент на гірках він почав сильно хекати та відставати. Тож із 3км біг один, нарощуючи темп. Перше КП на 3км виявилося пунктом самопідтримки (ПС) – діжка з ізотоніком на розкладному столику й папірець зі стрідочкою напряму руху до КП на 5к. Вперше таке бачив але, оскільки води ще вистачало, побіг собі далі.
КП 1 (1-5 км)
На КП була волонтерка – яка подзвонила у дзвін, як я пробігав. Далі, слідуючи маркуванню побіг на стежку, яка звивалася серед дерев вгору. І тут трапилася очікувана халепа. Оскільки трек я не завантажував, покладався виключно на маркування. Втім, як часто буває на трейлах в США – в якийсь момент воно просто зникло. Через пів кілометра – жодної стрічечки чи натяку на неї, а підйом триває. І тут одвічне питання – чи то я пропустив десю поворот і треба повертатися? Чи просто волонтери з метою меншого засмічення природи – не почіпляли стрічки? Зрештою – вирішив повертатися. Спустився метрів на 200 і, на своє щастя, зустрів бігуна (не зі змагань), який сказав, що бачив стрічки вище. Подякувавши – знов побіг вгору. Дійсно, в кінці стежки, на вершині пагорба, знов побачив стрічку.
З-під ніг вистрибують зайці, біжу швидко до наступного пункта підтримки. Спекотно. На 7,5км добираю води – волонтерів там не було, знов просто стояла діжечка з написом. Сонце вже почадло припікати. Час від часу траплялися хайкери, які прогулювалися місцевістю. Тримати темп було не просто але робив все можливе.
КП2 (5-10 км)
Не добігши до КП якизось пів км зустрів бігуна з номером на такому ж тлі, як і у мене. Для мене це виявилося несподіванкою. “Може я побіг не по маршруту? Відхилився десь?”. Я продовжував бігти ламаючи голову над цим феноменом. Ще одне пояснення могло бути, що це хтось із учасників змагань на 50км, які стартували окремо від нашої групи і, напевно, мали інгий маршрут. Але остаточну відповідь на мої питання могли дати тільки організатори, мені ж лишалося тільки бігти вперед.
На КП зустрів аж 3 волонтерів. Поповнив запаси води, попив ізотонік і побіг далі. Дорога плавно піднімалася вгору.
КП3 (10-15 км)
Невдовзі добіг столика самообслуговування з діжечкою води і табличкою “15км” і стрілочкою розвороту. Довго затримуватися не став, розвернувсяч і побіг з гірки.
Хвилин через 10 зустрів першого учасника, який біг 30км. Він щойно видерся на підйом і, вперши руки в коліна, стояв відхекувався. Колоритний дядько років 40, з бородою у ьейсболці та в наколках – “типовий” ультрараннер. Підбідьорив суперника й побіг далі.
КП4 (15-20 км)
На КП затримуватися не став. Втім встиг випити трохи ізотоніка та з посмішкою відмовився взяти 800мл пляшку Gatorade, яку пропонували волонтерки. По часу – відставав вже від пейса на рекорд хв на 5 але зе надію не втратив:)
Протягом наступних 5 км наздоганяв та обганяв чимало учасників забігу на 21 км.
КП5 (20-25 км)
Збігши спуск на якому я був заблукав, добіг останнього КП перед фінішем. Зупинятися не став, пробіг повз помахавши волонтерам.
Попереду був крутий підйом і гірки, темп впав втім, ще “підібрав” 4-5 учасників 21км дистанції.
Фініш
Зрештою, фінішував за 2 год 26хв на 8хв не досягнувши рекорду траси. Точно втратив кілька хвилин на “блукання” на відрізку без розмітки. Але чи реалістично було вибігти ще на 5 хв швидше – питання дуже риторичне.
***
Після забігу отримав медаль. Ніяких призів чи мерча. Можна було купити футболку за 20$ але оскільки у мене бігових фетболок і так вистачає, – відмовився від такої пропозиції. Фінішний фуршет бувхорошим та різноманітним: банани, яблука, цукерки, батончики, крекери, чіпси, желейки… З’їв банан, яблуко, кілька батончиків, випив пляшечку Gatorade і – поїхав додому.
Загалом, організовано старт було добре (щоправда можна було би все ж промаркувати як слід шматок дистанції на підйомі:), хоча й дорогувато з т.з. вартості слота й трохи дивно аж зовсім без призів/відзнак для переможців. Місця розвідав цікаві, трек досить біговий хоча і з великим набором висоти.
Як підсумок, – такі локальні старти – то чудова альтернатива довгої пробіжки! Втім, через високу вартість слоту – часто такі старти бігати не вийде. Відповідно, найкращою стратегією є прискіпливо обирати кожні зманання із наявних аби знайти той варіант, який відповідатиме потребам та очікуванням.
0 коментарів