Вперше я побачив Олену на чемпіонаті України з 24-годинного бігу (“доби”) у 2019 році. Тоді вона впевнено перемогла, встановивши новий рекорд траси. Навіть після фінішей близько десятка ультра (в т.ч. 100+ кілометрів) на той час для мене “доба” видавалася зовсім іншим світом. А ще у цьому ж році Олена брала участь у забігові 500 км за 10 днів до Дня Незалежності від Queen & Trek King Club, всьоме (!) перемогла на 100 км ультрамарафоні в Одесі…
Ультрамарафон і ментальні стратегії чемпіонів (Part 6): Олена Шевченко
Наступні роки Олена виграла чемпіонат України з бігу на 100 км, успішно виступала на міжнародних стартах і ось, на початку грудня 2023 року, виборола “срібло” на чемпіонаті світу, встановила новий рекорд України 254,463 км.
Може здатися, що спортивний шлях Олени – то самі перемоги, які даються їй легко завдяки якомусь особливому таланту чи примхам фортуни. В такому випадку – перечитайте це інтерв’ю уважно. Насправді, кожен ультрамарафон – то лиш вершина айсбергу, основа якого – роки (!) грунтовної фізичної і ментальної підготовки, часто всупереч багатьом і багатьом обставинам. Ультрамарафон, а особливо 24-годинний біг – то дуже вимоглива дисципліна. Інтерв’ю з Оленою – продовження теми “добового бігу”, якої на початку року ми торкнулися з Валентиною Ковальською (Валентина Ковальська: від мрії про марафон до рекорду світу ).
Ми докладно обговорили з Оленою її шлях до “срібла” на чемпіонаті світу, супутні виклики, тренувальний режим та сам чемпіонат. Маю надію, історія Олени надихне багатьох – знаходити мотивацію, боротися попри обставини та день за днем і крок за кроком рухатися до своєї мети (чи то бігової чи то – життєвої).
Побігли!
***
Олено, розкажіть будь ласка про те, як і коли почалася ваша подорож і захоплення ультрабігом.
Я понад 8 років як бігаю, вже трохи розбираюся в цьому і, звичайно, з кожними добовими змаганнями збагачую свій досвід. Почалося все з того, що у 18 чи 19 років мені запропонували в Одесі пробігти 100 км (найстаріший ультрамарафон України «100 кілометрів Поясом Слави») і сказали що я не зможу, що помру. А я спробувала і – виграла. Звичайно я тоді не знала про тренування, обсяги і, взагалі, як і що то бігти). І так кожен наступний рік я бігала 100 км:).
З декрету – на п’єдестал ЧС : Ультрамарафонка Олена Шевченко про своє історичне досягнення
В 24 роки у мене зявився тренер по бігу на марафони, які я не бігала і сказав що 100 км ми не бігаємо, бо це «не благодарне діло» вбиватися за дарма (я і зараз тренуюся у свого тренера, завдяки йому я знаю і розуміюся в тонкощах підготовки до марафонів). А в цей же час позвонили і запропонували пробігти «добу» у складі збірної України. Я погодилася і в Італії, Турині бігла одночасно чемпіонат світу (ЧС) і чемпіонат Європи (ЧЄ), пробігла 204 км. Якось так вийшло, що найкраще з всіх з України і виконала майстра спорту. Це при тому, що за місяць до змагань ноги полетіли від швидкісних робот і я навіть ходити не могла але за день до старту вилікувалися.
Так і почалася моя любов до «доби» через біль. Чому через біль? Тому що стерлася «до м’яса».
Ви перемагали і на дистанціях 100 км і 24 год. Чому сфокусувалися саме на 24-годинному ультрабігові? Ця дистанція і формат вам ближче/цікавіше за 100 км?
100 км на світовому рівні треба швидко бігти, а мій організм не тягне швидкість, мотор-серце не тягне. А от повільно «топати» добу – можу:)
Коли ви почали займатися бігом? Чи це єдиний вид спорту, яким захоплюєтеся чи були й інші?
В дитинстві було фехтування, шабля. Потім спринт і бар’єри, пам’ятаю я завжди філонила заминку:) Потім були дискотеки. А вже в потрібний момент я зустріла гарних людей, які розповіли про походи і 100 км, дякую їм! Часто ходили з друзями у Крим – ще до окупації, підіймалися на Eльбрус – так само до вторгнення росії на наші території.
Коли почали цілеспрямовано готуватися до ЧС з 24 годинного бігу цього року?
Цього року я не готувалася до ЧС, бо не збиралася їхати: далеко і коштовно, а я поки без роботи в декреті… Я відновилася в поліцію, але по спорту їм не потрібні люди і доньку не було на кого залишати, а тому і не вийшла на службу. Тож просто бігала для себе, бо біг – це моє життя.
А потім коли заявку на участь від України вже закрили, через тиждень, передумала і сама написала міжнародній асоціації листа, щоб мене додали. Бо коли ще у мене буде час побігати на ЧС? Це ж для ультрабігуна – як Олімпіада:)
Тому, поїхала і не пожалкувала, бо отримала більше чим витратила. На підготовку у мене був 1 місяць. Мало, дуже мало і не серьезно. Донька якраз почала ходити в садок і у мене було 2-3 години на біг та інші домашні справи.
Скажу відверто, в мене як спортсмена – мало хто вірив:) Навіть документ є, що біг – це не моє, – генетичний паспорт спортсмена. Але мене, мабуть, і мотивувало те, що не вірили. І, взагалі, немає нічого неможливого, навіть коли вам кажуть, що ви це не зробите. Якщо ви жити без цього не можите, якщо це ваше, – робіть «для себе», з чистим розумом і серцем, для душі й все вийде, навіть більше. Я – провірила:)
Після народження доньки мені захотілося перевірити на який результат я можу бігти зараз. Тож у 2022 році, як донці був 1 рік і 6 місяців, я в Польщі пробігла 240 км, оновила тоді рекорд України на добі. Після цього, звичайно, з’явився спортивний азарт і хочеться покращувати результат. І цікаво – до якого моменту і кілометру я це зможу робити.
Про тренування
Як виглядали ваші тренування до народження доньки і зараз? В плані тижневих об’ємів, наявності швидкісних тренувань, довгих пробіжок?
Я свої перші «сотки» готувалася по 10 км на день, аж цілий місяць, і так 4 роки: березень бігала по 10 км, а у квітні бігла Одеську сотку і все:)
Чи використовували/використовуєте силові вправи? Стретчінг? Як щодо кростренувань?
На жаль, поки не маю часу на все це. Хоча от згадала, що влітку їздила в село, прибирала буряни: корзин 20+ винесла на смітник. А ще – картоплю копала))
Які найбільші тижневі об’єми перед добою робите?
Скидаю перед добою 100-120 км за тиждень.
Після народження доньки який маєте тренувальний режим? Чи є змога робити довгі пробіжки загалом, зважаючи на вік малечі?
3араз доньці 3 роки, тому 2-3 години бігала тренування поки мала була в садочку. А до цього з чоловіком домовлялися – він пару годин з донькою був.
Які ключові аспекти підготовки до добового бігу ви би виділили? Чи треба тренуватися 7 днів на тиждень? Чи слід бігати по 160км+ на тиждень?
Режим, спокій, сон і відновлення, якого у мене не було. Я бігаю кожного дня і не привязуюсь по км на тиждень.
Чи темп пробіжок визначаєте інтуїтивно? Чи орієнтуєтеся по настановах/плану від тренера?
Темп тренувань інтуїтивно по відчуттях але на годиник дивлюся:)
Чи відпрацьовуєте харчування під час довгих тренувань?
Тільки цей раз, за місяць до старту, пройшла обстеження всього організму в клініці спортивної медицини України. Вони робили загальний аналіз крові, УЗД всіх ораганів, кардіограму. Потім підібрали по результатах обстеження харчування і вітаміни. Кілька разів бігала з гелями та ізотоніками.
Бачив, до речі, що ви виграли марафон «Незламності» за місяць-півтора до ЧС. Чи був тренер задоволений результатом тоді?
Я тренеру про ЧС за тиждень до змагань сказала, що їду і тоді розказала про марафон:) Для марафону це ж не дуже гарний результат (3:04:16 – ред), а тому і не казала. Але він сказав, що для мене це швидко і це правда так і є, бо пульс за 200 весь марафон був. А за місяць до – я в Одесі палець на правій нозі зломала але гіпс не ставила, щоб хоча б 1 годину могла спокійно бігати по трасі здоров’я і гуляти в Одесі з донькою.
Захоплення і родина
Які маєте захоплення окрім бігу? Що полюбляєте робити у вільний час (якого зараз, зрозуміло, дужже мало)?
Немає часу на хобі та захоплення:) Сім’я, дитина, хатні справи займають весь мій вільний час зараз. А так, мені подобається водити машину🙂
Чи слухаєте музику під час бігу? Під час змагань? Якщо так – яку саме?
Раніше слухала кілька разів на змаганнях на «добі» вночі, коли втомлювалася. Цього разу не хотілося музики. Мені сподобалося бігти і домовлятися з собою:)
Підтримка рідних і близьких – завжди важлива. Ви написали про підтримку чоловіка, а як щодо батьків? Як вони ставляться до вашого захоплення бігом? Участі у чемпіонатах світу?
Батьки, звичайно, теж підтримують. Мама бере відпустки за свій рахунок, щоб допомогти моєму чоловіку з донькою. І в Одесі я цього року була кілька разів по тижню і один раз два тижня. То поки я бігала, донька була вдома з батьками, а потім – у мене була заминка з нею гуляти.
Мабуть, батьки пишаються мною, – не питала. Але після ЧС тато сказав, що він «в шоці»:)
Направду, я є той спортсмен-любитель в якого, навіть, тренер не вірив, навіть зараз, перед чемпіонатом світу. Сказав мені, що якби хтось йому сказав що хтось з його підопічних на ЧС буде другий і міжнародника виконає, то я була би приостаня на кого він подумав би:)
І у мене навіть паспорт спортсмена є, його давно мені зробили і там так і написано, що біг це не моє:). Але якось так повелося, що чим більше кажуть, що я не зможу – тим у мене краще виходить. Мотивує нагорода вкінці.
І ще мені пощастило з чоловіком але і йому кожного дня треба доводити, що я зможу і не можу без бігу. Трохи вийшло, далі буде видно.
А як малеча ставиться до маминого захоплення? Чи спокійно переносить години розлуки? Чи вже розуміє, що для мами біг – то важливо?
Донька спочатку не пускала бігати, а тепер трохи більше розуміти стала і постійно кепку, окуляри одягає і по хаті ганяє:) І каже, що шкарпетки і штанішки такі її потрібні, й кросівки мої нові любить і міряє їх:)
Як швидко після народження доні ви почали тренуватися? Чи пробували бігати з візочком?
Через місяць але то було пару раз на тиждень по 6 км і пішки, – мене тоді бабулі обганяли:) Я після пологів була +20 кг і довго сходила вага 6 місяців. Як почала бігати в 24 роки з тренером, то постійно боролося із зайвою вагою:)
Один раз на стадіоні 4 км з візочком бігла і все. Дитина не вина, що мама хоче бігати:)
Які загалом можете дати поради мамам (майбутнім мамам), які захоплюються бігом але не знають як то поєднати з піклуванням про дитину?
Тут все просто, навіть коли складно. Якщо ти не можеш без бігу – ти знайдеш варіант як домовитися з чоловіком і рідними, щоб допомогли з малечею.
Про чемпіонат світу з 24-годинного бігу
Це вже був 3-ій чи 4-ий ЧС з добового бігу, у якому ви брали участь? За скільки часу до початку прилетіли? Чи забезпечували організатори проживання-харчування чи все за свій рахунок?
Мабуть 4-ий, я не пам’ятаю точно:) За дві з половиною доби ми командою прилетіли. Проживання і харчування було безкоштовне. Дорога – за свій рахунок.
Чи брали доньку і чоловіка з собою? Чи самі летіли?
Ні, не брала. Чоловік не може покинути країну, бо війна, а донька ще маленька, 3 роки. Вони були вдома, моя мама приїхала з Одеси і допомагала чоловіку з донькою.
Ви бігли минулого року чемпіонат Європи (ЧЄ) але зійшли (подолавши 180 км+). Яким чином ви працювали з цією ситуацією? Чи робили розбір причин? Як психологічно долали, щоб це не впливало на наступні старти?
Місяць я не могла собі пробачити. Але там багато було факторів: Недосип просто хронічний, догляд за донькою, обстріли Київа, сильно схудла, важка дорога автобусом до Італії, брак спортивного харчування… І лише 2 години сон перед стартом. Швидко почала – за 12 годин 138 км і просто далі вже не було на чому бігти. Я після навіть годиник продавала.
Але – час лікує. Емоції стихли через місяць після ЧЄ, і я поїхала до батьків в Одесу, де потроху бігала і гуляла з донькою біля моря. Тоді я прийняла свій “схід” і вже захотілося реваншу з собою. Порада така – відпочити від бігу і обрати новий СТАРТ і готувати до нього. Якщо біг ваше – то ви будете бігати навіть після “сходу”.
Наскільки важлива роль команди підтримки в “добовому” бігові? Цього року на всю збірну Маша Москалець одна працювала?
У нас була сильна команда і кожен по дистанції підтримував один одного! Андрій (Андрій Ткачук – ред.) кожне коло казав мені – «не спіши», і питав як я… Маша було особистим помічником Андрія. Але, оскільки я бігла повільніше Андрія, вона мені теж допомогала. Я казала, що мені потрібно на наступне коло і вона подавала, дуже вдячна їй, бо без неї не було би цього результату.
Розкажіть про вашу систему харчування до та під час змагань. Бачив фото із солоними огірками:) А чи вживаєте ізотонік/сольові таблетки? Чи не потрібні при наявності огірків?:)
Та немає «системи харчквання»:) Що було, і що захотілося – то і їла: спортивні батончіки, банани, мандарини, гелі та пила ізотонік. Коли вже нічого не лізло, то огірки і темний хліб – знімає нудоту.
На початку, як бігла, то мені прийшло усвідомлення, що поки маю сили – треба їсти батончики спортивні. Банани і мандарини у організаторів брала, по ходу бігу. І так десь до 80 км, наче, а потім перейшла на гелі.
З якими найбільшими викликами ви зіткнулися під час цього ЧС?
Трусіля натирали, то – зрізали їх:))
Чи відбувається під час таких змагань “тактична” гра із суперниками? Хто кого “спровокує” на швидгий темп, наприклад? Чи слідкуєте за їхнім станом-реакціями? Чи концентрація виключно на собі, своїх відчуттях?
Цього разу я грала тільки з собою. І у мене вийшло виграти в себе спокійно, не гнатися і пробігти всю добу. Весь час себе стримувала:)
Ви згадували про «домовляння із собою». Чи це відбувається тільки в якісь періоди і чергується із періодами «тиші»? Чи після н-ної години бігу – доводиться домовлятися з собою постійно? (запитую так докладно аби співставити зі своїм досвідом та викликами ультратрейлу:)с
В минулому році я зійшла, бо швидко почала і тоді організм сказав все. І жодної домовленості тоді не було. Тому був гіркий досвід. Але якщо ти близько біля своєї цілі, то можна потерпіти. І, звичайно, якщо голова працює і ти можеш думати, то ти можеш бігти. Тренування і досвід. Без цього звичайно не легко бігати на гарний результат світового рівня.
Цього року під час змагань було багато сил і біглось легко, тому завжди слідкувала за темпом. Всіх несло всі якось зразу швидко побігли наче, як марафон, чи навіть швидше. Тому я себе струмувала, щоб не гнатися за ними). А казала я собі спокійно просто спокій “топ-топ” крок за кроком, вдих-видих. І – вийшло).
Насправді це не все так легко як я розповідаю. Шлях до самого чемпіонату та й під час змагань довгий, монотонний і не легкий.
Чи правильно, доречі, розумію, що чи не основна проблема на “добі” – знайти свій оптимальний темп? Чи бували у вас випадки, що запланований темп був один але бігли швидше, бо так відчували? І як ?
Щоб бігати – треба бігати і знати на який результат ти хочеш бігти добу і тоді знаеш свій темп. Так бувало, що швидше і результат був гірше, бо не була, ще готова на 254 км. І мій тренер розуміє що ультра, а саме “доба”, – важка праця, тому йому мабуть мене шкода. Бо кожен труд має цінуватися. А “доба” – не комерційна. Для мене “доба”, як чистилище душі і тіла.
Про тренерство
Ви вже давненько тренуєте самі і, навіть, знаю ваших підопічних, які вигравали “100 км навколо Поясу Слави”. Чи вистачає зараз часу на тренерську діяльність? Ви тренуєте онлайн чи є й такі, кого очно?
У мене навіть диплом є фізичного вихователя:) Інших і себе треную. Бо мій тренер – мені ментальний тренер. Зараз мало часу. На пару людей завжди знайду. Онлайн мені зручніше.
Хто потенційно ваш учень? Людина яка хоче пробігти ультра чи й, скажімо, хтось, хто бажає скинути зайві 10 кг і бути в формі? Де можна знайти ваші контакти, тим, хто хоче у вас тренуватися?
Головне, щоб людина хотіла бігати і бажання працювати було. Я ж і сама кайфую від таких учнів:) В інтернеті, в соцмережах пишіть – я завжди відповідаю.
Про плани на майбутнє
Які тепер бігові цілі ставите перед собою? Чи є бажання поборотися за “золото” наступного разу?
Звичайно хочу ще спробувати пробігти “добу” і покращити свій результат!
Чи бажаєте спробувати нові дистанції, формати наступного року? Можливо, 48-год біг? Чи Спартатлон? Чи маєте список стартів, які обов’язково хотіли би пробігти?
48 годин – ні. Ще рано мені, замала для цього:)) Спартатлон – цікаво, але і коштовно, і команда потрібна та спонсори. Хотіла би також спробувати пустелю, піски в Дубаях, але щось 2 роки там немає ультри…
І на останок…
Що для вас ультрамарафон зараз?
Ультрамарафон – це все моє життя:)
Що би побажали любителям бігу та ультра у прийдешньому році?
Перемоги України! Спокою, віри і звичайно любові до своєї справи.
Щиро дякую за цікаву розмову, Олено! Подальших вам успіхів, нових можливостей та нових перемог у прийдешньому році! І швидшої перемоги – Україні!
Фото: архів Олени Шевченко
0 коментарів