Навесні, Олексій планував подолати свій перший півмарафон. Бажано – швидше двох годин. Перед новим роком він скачав додаток на телефон, купив кросівки та почав тренуватися. А ще, начитавшись модних книжок з психології, регулярно візуалізував як вибігає на фінішну пряму, пробігає під заповітною аркою під оплески вболівальників та отримує медаль. Уявляв, який ефект його досягнення справить на колег в офісі та кохану. Аж тут – карантин… Найближчий старт тепер восени. Можливо. Насправді, незрозуміло коли. І ось вже новенькі кросівки припадають пилом на балконі, а додаток видалено через постійні нагадування, які почали дратувати власника…

Наш мозок – унікальний орган. І те, як він працює – ще значною мірою загадка для вчених. Дуже часто мозок модулює наші реакції зовсім не так, як ми цього очікували. Це стосується і механізмів виникнення та підтримки мотивації. Саме тому, останні відкриття в області нейрофізіології для тих, хто хоче тренуватися регулярно й досягати результатів – будуть корисними не лише з точки зору теорії.


Система винагород

ФОТО: https://blog.vantagecircle.com/rewards-and-recognition-ideas/

Люди та тварини швидко і охоче роблять певні дії, коли знають чи очікують, що вони призведуть до отримання винагороди. Саме нейромедіатор дофамін, про який вже йшла мова у попередніх статтях, – є ключовим регуляторів нашої мотивації та поведінки.

Мотивація і дофамін: як не закинути спорт поки діє карантин?

Дофамінові нейрони, яких всього порядка 400 тисяч на 100 мільярдів нейронів, – є частиною так званої системи винагород (Dopaminergic reward system) – нервових структур, відповідальних за стимулювання бажань й отримання задоволення (їжа, секс, наркотики), а також підкріплення позитивного досвіду, в т.ч. навчання.

Щоразу, коли навіть десь «на горизонті» у наших мріях, планах, очікуваннях – замайорить можливість отримання винагороди, матеріальної чи нематеріальної, – дофамінові нейрони радісно реагують синтезуючи дофамін і тим самим стимулюючи нас цієї винагороди досягати.

Еволюційно така система виникла допомагала людині вижити в складних і мінливих умовах оточуючого світу. В ідеалі – вона мала б закріпити поведінку, яка корисна організму для виживання, сприяти поширенню генів, а також просування у соціальній ієрархії.

Але якщо це так, то чому ж втратив мотивацію до тренувань Олексій?

Неправильно поставлена бігова ціль? Брак терпіння та сили волі? А може, насправді, біг, спорт – це просто не його?

Зовсім – ні.

Однак, причина втрати хлопцем мотивації дійсно пов’язана з механізмами синтезу дофаміну у нейронах.


Зовнішня та внутрішня мотивація

Найчастіше виділяють два типи мотивації – внутрішню і зовнішню.

Cherchez la motivation: центр задоволення, нейромаркетинг та тренування під час карантину

  • Внутрішня мотивація – пов’язана зі змістом діяльності, яка є цікавою та «винагородою» сама по-собі. Вважають, що ця мотивація в своїй основі базується на глибинних цінностях, мріях людини та пов’язана з потребами саморозвитку, самореалізації та навчання.
  • Зовнішня мотивація – на відміну від внутрішньої, аж ніяк не пов’язана з тим, що ми робимо, а викликається зовнішніми обставинами, які обіцяють винагороду (матеріальну чи нематеріальну) або ж покарання.

В реальному житті обидва типи мотивацій тісно переплітаються. Однак, для певної конкретної справи, один з цих типів мотивацій, як правило, є домінуючим.

Як гадаєте, який домінуючий тип мотивації був у Олексія?

Мозок і Error #404: помилка передбачення винагороди

ФОТО: https://www.theverge.com/2020/2/26/21154096/brave-browser-wayback-machine-404-internet-archive-lost-pages

Чисельні експерименти на гризунах, мавпах і людях показали, що кількість дофаміну, який виділяють нейрони, дуже залежить від отримання «винагороди». По-суті, маємо три «режими» синтезу дофаміну:

  • посилюється (збільшуючи наше задоволення), за умови, якщо винагорода була більшою, аніж передбачалася;
  • залишається на базовому рівні, якщо винагорода була такою, як і очікувалася;
  • суттєво зменшуються, якщо винагорода виявилася меншою, аніж прогнозована.

Власне, ось цей третій випадок – який отримав назву помилка передбачення винагороди (англ. reward prediction error ), часто і є причиною, чому ми втрачаємо мотивацію. Особливо, якщо зовнішнія мотивація була домінуючою.

Дофамінові нейрони, немов надсилають запит: і де ж обіцяна винагорода? Натомість отримують Error 404 «page not found».

Хотіли пробігти півмарафон із 2 годин, а фінішували з часом 2:05? Мозку байдуже, що результат – на 10 хвилин кращий за попередній у сезоні. Ціль була 1:59, – тож Ви неодмінно відчуєте розчарування.

Наполегливо готувалися до своїх перших змагань і планували «всіх порвати»? А тут – лише 4 місце… Тепер Ви гарантовано задумаєтеся – і навіщо ж були всі ці страждання та зусилля при підготовці…

Бажали схуднути на 3 кілограми за 2 тижні, а вийшло тільки на півкіло? Як прикро. Тепер Ви точно знаєте, що всі ці «аеробні навантаження» – для схуднення не працюють і немає сенсу себе ними мучити (байдуже, що після пробіжок Ви споживали калорій в півтора рази більше ніж без них). Може спробувати кетодієту? “Карантинна” дієта для атлета: що варто знати

За великим рахунком, в усіх трьох випадках, ми самі собі «копаємо яму» – своїми завищеними очікуваннями. Тож коли отримуємо гірший результат – наші дофамінові нейрони невдоволено кривляться і не хочуть виділяти дофамін, а відповідно – мотивувати нас на продовження тих чи інших дій.

Як Ви, напевно, здогадалися – такий механізм працює не тільки для спортивних цілей. Він є універсальним незалежно чи Ви плануєте пробігти марафон, відкрити успішний бізнес або ж вивчити німецьку мову.


Чи можна уникнути помилки передбачення винагороди?

«Попереджений – значить озброєний» – стверджує відома приказка.

Наявність помилки передбачення винагороди – зовсім не означає, що не потрібно ставити перед собою високих і чітко сформульованих цілей. Ще й як потрібно! Просто при цьому слід враховувати кілька нюансів.

Яких саме?

Фото обкладинки статті: чемпіонат світу з трейлраннінгу 2019, Trillos dos Abutres


***

Повна версія статті – доступна підписникам time2trail на Patreoni. Що це за платформа і чому взагалі я завів ще один блог на Patreoni написано тут: Time2trail on Patreon: якщо пишуть про трейли – значить це комусь треба?

Наразі всі підписники отримують доступ до матеріалів:

Якщо стаття Вам сподобалася і була корисною – тисніть

А ще – Ви можете підтримати блог time2trail нa Patreon.

Дякую! 


0 коментарів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *