Яким чином людина може долати неймовірні відстані – в горах, у пустелях чи в засніжених просторах Антарктики? Це для мене завжди було загадкою. Навіть після того, як пробіг кілька шосейних марафонів. Тільки з досвідом прийшло розуміння, що для марафонської та довших дистанцій, окрім гарних фізичних кондицій – не менш важливою є ментальна складова. Тобто те, як людина психологічно налаштована, які установки використовує, а також її спосіб мислення. В книзі Тревіса Мейсі та Джона Хенка “Ультрамислення. Психологія наднавантажень” якраз і йдеться про ці речі.
Головний автор, Трев Мейсі – професійний мультигонщик, ультрамарафонець, а також спікер, коуч. Він фінішував у понад 120 складних гонках на витривалість, встановив у 2013р. рекорд у кількоетапних змаганнях Leadman (яке включає в себе один з культових 100 мильників – Leadville100) та тривалий час успішно виступав на пригодницьких перегонах по всьому світу.
Ультрамарафонець наводить чимало прикладів з власного досвіду де правильні психологічні установки та мислення – допомагали успішно пройти випробування у тій чи іншій реальній ситуації під час перегонів чи підготовці до них.
Власне, Тревіс Мейсі виділив 8 принципів особливого підходу, психологічного налаштування, світоглядних установок, які й об’єднав у концепцію “ультрамислення”.
Ось як виглядає їній короткий опис в кінці книги:
Установка 1
«Це хороший психологічний тренінг»
Дуже важливо сприймати будь-які випробування і труднощі як необхідні і позитивні умови формування психології переможця. Коли стає скрутно, говоріть собі: «це хороший психологічний тренінг». І це правда: пам’ятайте, що самоконтроль можна розвивати і тренувати точно так само, як тренують м’язи.
Установка 2
Знайдіть собі приклад для наслідування
Намагайтеся бути ближче до людей, на яких вам хотілося б бути схожим, – і буквально «заражатися» від них правильними цілями. Визначившись, кого і в чому вам хотілося б наслідувати, ви знайдете людей, що досягають цілей, схожих з вашими. Використовуйте цю синергію і підтримуйте один одного в досягненні цих цілей.
Установка 3
Знайдіть свою морквину
Використовуйте чинники зовнішньої мотивації – гроші, утилітарні цінності, славу і захоплення, – особливо в тих випадках, коли починаєте втрачати самоконтроль. Внутрішня мотивація – робити щось тому, що подобається це робити, – також важлива і навіть необхідна в тих випадках, коли ви ставите перед собою великі цілі. Але при виконанні дуже складних завдань все ж таки добре мати в запасі кілька дієвих «зовнішніх» морквин.
Установка 4
Використовуйте своє его – поки не настане час сховати його подалі
Для досягнення великих цілей необхідна наполегливість, а для неї потрібна віра в себе. Ультрамислення часто вимагає від нас виконання великих і складних справ, для яких у нас може бракувати досвіду і потрібних ділових якостей. В таких випадках може допомогти впевненість у власних силах. Але коли потрібна допомога, не дозволяйте своїй зарозумілості, своєму его встати у вас на шляху: звертайтеся за допомогою!
Установка 5
Контролюйте свої думки: що і навіщо
Задайте собі внутрішню програму: думати про потрібні речі в потрібний час. Якщо ви робите щось, що вимагає уваги до деталей (редагуєте робочий документ, складаєте бізнес-план або підкорюєте складну гору), думайте про те, що ви робите, щоб підвищити свою ефективність і уникнути помилок. Коли ви відчуваєте, що виснажені і справа затягується надовго, наприклад в п’ятницю ввечері на роботі або на 24-ій милі марафону, вимкніть тяжке монотонне «що», сфокусувавшись на тому, «навіщо» ви це робите.
Установка 6
«Правило 4:30 ранку»: коли немає вибору, все стає можливим
Коли о 4:30 ранку дзвонить будильник, потрібно встати і взятися за справу. Це заздалегідь прийняте рішення, і неважливо, чи хочете ви робити щось (що б це не було) в конкретний момент, якщо те, над чим ви працюєте, є досягнення ваших головних цілей в житті. «4:30 ранку» можуть припасти на будь-який час, і чим більше разів ви вже виконували прийняте рішення в складних обставинах, тим легше стає робити це регулярно.
Установка 7
Негативні історії, позитивні історії: все залежить від того, що ви собі розповідаєте
Внутрішній діалог, який постійно відбувається у нас в думках, можна направити в потрібне русло. Негативні історії варто “переписати” і замінити більш позитивними історіями. Замість негативних тверджень («Я не можу більше зробити й кроку») запишіть на внутрішню доріжку позитивні мантри («Я стаю сильнішим з кожним кроком»). В першу чергу потрібно усвідомити, що таке насправді ці негативні історії – це лише слова, нічого більше.
Установка 8
Ніколи не здавайтеся… окрім тих випадків, коли правильніше відступити
Якщо ви робите щось дійсно важливе для вас, те, що веде до розкриття вашої внутрішньої суті і реалізації найвищих життєвих цілей, ніколи не здавайтеся з остраху перед тим, що буде, якщо ви продовжите. Страх обов’язково виникне, але це одна з необхідних умов успіху. Продовжуйте, незважаючи ні на що.
З іншого боку, якщо ви робите в житті щось, що йде врозріз з вашими істинними бажаннями і устремліннями, можливо, варто кинути це заняття. Справжня мужність полягає в тому, щоб подолати страх і жити повним та осмисленим життям.
Хоча список принципів навряд є вичерпним, однак усі 8 установок, про які йде мова у книзі, як на мене, дуже гарно ілюструють сам спосіб ультрамислення як такий. В тому чи іншому вигляді ви їх обов’язково зустрінете в автобіографічних книгах інших відомих ультрабігунів (зазирніть, принагідно, хоча б до книги“Їж правильно, біжи швидко” Скотта Джурека).
Загалом, книга “Ультрамислення. Психологія наднавантажень” буде корисною не тільки для тих, хто бігає ультратрейли чи мультигонки або ж займається спортом. Адже ті самі принципи ультрамислення використовують всі – від політиків та генералів, до винахідників, бізнесменів, стартаперів. Перефразовуючи тезу з інтерв’ю Оксани Рябової “Ультра – це не тільки про біг…”, можна сміливо говорити, що ультрамислення – це не тільки про мислення під час ультрамарафону :-)))Ультрамислення – як підхід, охоплює значно ширше коло питань.Яких саме?Прочитайте – і дізнаєтеся 😉
0 коментарів