Фінішем на дистанції PTL (Petite trotte à Léon – 300 km D+25 000) – завершився вже 16-ий Ultra-Trail du Mont-Blanc-UTMB®, який по-праву називають WORLD SUMMIT OF TRAIL-RUNNING. Цього року в рамках самміту пройшло аж 7 стартів:
- UTMB (170km, D +10300) – основний
- TDS (120km, D +7500)
- CCC (101km, D +6100)
- OCC (56km, D +3500)
- MCC (40km, D + 2300) – проходив вперше
- YCC (15km, D +1000) – для юніорів
- PTL (300km, D +25000) – командний
Склад учасників на всіх дистанціях був традиwійно сильним. Втім, якщо говорити про основну дистанцію UTMB – не обійшлося без сюрпризів. Із 2561 атлетів, які вийшли на старт – фінішувало тільки 1778 – трохи більше 2/3. Серед 782 DNF (do not finished) опинилося чимало еліти: Kilian JORNET BURGADA, Jim WALMSLEY, Zach MILLER, Tim TOLLEFSON, Luis Alberto HERNANDO, Gediminas GRINIUS…
Фактично з першої десятки лідерів за Performance Index ITRA (а це від 886 до 951 балів), фінішував лише один (!) Xavier Thévenard, який, щоправда і виграв гонку (це було тим паче значуще для Ксавьє після дискваліфікації на Hardrock-2018). Це, доречі, вже третя перемога Ксавьє на UTMB (попередні були у 2013 ы 2015р.). Окрім того, французький трейлранер допоки – єдиний володар усіх титулів Ultra-Trail du Mont-Blanc: OCC (2016p.), CCC (2010p.), TDS (2014p.).Серед жінок-фаворитів – ситуація не набагато ліпша. Зійшли Caroline CHAVEROT, Mimmi KOTKA, Clare GALLAGHER, Magdalena BOULET… Зрештою, перемогу здобула італійка Francesca Сanepa. Це її перший титул на стартах Ultra-Trail du Mont-Blanc.
Цьго року аж вісім українців брало участь на 5 дистанціях UTMB (окрім YCC та PTL), в тому числі двоє на основній – UTMB. Крім того, TDS біг Сергій Дусь (Sergiy DUS), який хоча й зареєстрований як учасник від Британії але ж ми знаємо – “наша людина” 😉
Отож, у частині першій публікую пост-фінішні інтерв’ю з трьома українцями учасниками стартів МСС та ТDS.
Сергій Співак (МСС)
Сергію, ти у Шамоні вперше? Розкажи про свої враження 🙂
– Ніколи раніше не був у Альпах – дивовижно красиві краєвиди, блискучі на сонці сніжні верхів’я гір, смачнюча вода в гірських джерелах, відсутність сміття на трасі (це прям болюче порівняння із Карпатами)! Звісно шкодую, що в Шамоні був лише два дні, там вже склались обставини, там явно є чим зайнятися більш тривалий час.
Ти цього року біг MCC – дистанцію, яку запровадили вперше. Чи цікавий маршрут? Наскільки легка/важка траса?
– Старт був у невиличкому швейцарському селищі Martigny-Combe. Вузенькі вулички, практично всі вгору, перший кілометр була забава “велесе поросятко”, бо необхідно було постійно ухилятися від бігових палиць, що стирчали в усі боки. Потім були виноградники, кілька раз перетинали автотрасу, просторі долини, краєвиди на схилах гір…
Маршрут класний, доволі різноманітний, були і затяжні кам’янисті підйоми а ля-Петрос, і тривалі пологі спуски, і важкі стрімкі з корінням і великими брилами. Профіль траси, який роздивлявся ще до старту, дуже мало допоміг із плануванням – було повно сюрпризів. Загалом дистанція зайшла доволі легко, комфортно, прибіг свіжим. Але – МАЛО! Біг би ще, і біг, але – молодець, тримай медальку:)
Як ти добирався, де жив, як де і чим харчувався? Може які для себе зробив висновки по оптимізації того чи іншого на наступні старти?
– Добирався літаком до Женеви, а звідтам близько години автобусом Flixbus до Шамоні. Планування поїздки відкладав тривалий час, тому із міркувань економічної доцільності довелось летіти не прямим літаком, а з пересадкою у Варшаві. Жив у хостелі в самому Шамоні, метрів 600 від фінішної арки. Ліжко-місце 25 євро/доба, сніданок 10 євро. Висновки по оптимізації? Хех, купляти авіаквитки хоча б місяці за три, тоді забронювати житло. Ну і їхати на тиждень.
Плануєш повернутися на інші дистанції? UTMB?
– Авжеж! Я на лотерею подавався на OCC (57 км), то ж маю повторити спробу наступного року! Або СCC (101 км).
Сергій Дусь (TDS)
Сергію, ти біг старт в рамках UTMB – вперше? Які твої враження від Шамоні та околиць?
– Вдруге, ССС в 2016-ому був першим стартом. Шам просто Мекка для любителів природи і спорту! Трейлранерам тут не може не подобатися, вибір маршрутів зашкалює, а з таким вибором спорядження що тут продається можна приїжджати абсолютно голим:)))
Як біглося на TDS? Як тобі “зайшла” дистанція? Наскільки складний маршрут?
– Маршрут мега-складний, найскладніший що я біг: технічна траса, а там де немає каміння багато багнюки, учасники падали багато раз.
Погода теж видала тест – перша половина, з Італії було дуже спекотно, встиг згоріти, а вночі та вранці йшла гроза та дощ, спасали спорядження та постійний рух вперед було багато затяжних підйомів, це моя слабкість, дуже на них страждав та здавав місця але не спусках я багатьох знову обходив, це моя сильна сторона однозначно.
– Перед початком, задачі на рейс крім фінішу взагалі не було, адже це був мій перший 6 бальний по складності ITRA, рейс, найдовший альпйський рейс (Lavaredo в цьому році зійшов, а ССС два роки тому був “усього” 101км). Також я очікував що доведеться бути на трасі понад добу, а найдовше до цього на ССС я був лише 22 години.
– А отже я не знав як організм відреагує на таку пропозицію, одним словом була купа факторів де не було досвіду, по англійські unknown factors.
– Фініш: моєму прискорення допомогла моя необізнаність, те що я не знав маршруту. Отже після спуску з Сol tricot, добігав до наступного КП (Вellevue) і не спішив бо очікував ще один підйом. Повільно жував батончик, але на КП мені кажуть, що наступна зупинка Лезуш, 4км і все вниз!!! І тут мене так рвонуло, що ти не повіриш! Я очікував муки на повільному підйомі, а мені значить вниз і все! Одразу виросли крила, а в кросівки якось попали пружинки і свіженька амортизація і я полетів!
– Вузеньку технічну стежку я летів стрімголов не стримуючи себе і без страху впасти. Повна віра у кросівки, обходив інших учасників купами, хтось хотів причепитися на хвіст але ніхто довго не витримував.
– Така сама фішка сталася і на останньому КП в Лезуші – очікував 11км до Шама, а волонтер каже 8!!!!! І мене знову вставило: всього 8км до закінчення цього надскладного випробування, закінчення мук! Я хотів завершити його якнайшвидше, а отже знову включив турбо!
Ось так воно і було. До речі, на сайті є прогноз фінішу учасників, він вважається одним з найкращих алгоритмів в спорті, з високим відсотком точності. Але я по-ходу його “зламав”, бо дівчата очікували побачити мене на фініші в 11:47, а я перетнув лінію в 10:58 :)))
Згадав ще одну критичну річь: поділив весь маршрут TDS на чотири відрізки, і кожного разу мета була просто подолати той відрізок, ніколи не думав про скільки всього залишилося 1 bourg 2 Roseland 3 contamines 4 Les touches 5 все вниз до Сhamonix
Чи проходив акліматизацію? За скільки часу ти б радив приїздити в Шамоні?
– Акліматизацію не проводив, приїхав якнайпізніше і стримував себе від підйомів на висоту: нуль хайкінга чи ліфтів на висоту. Акліматизація це звичайно ж дуже персонально, сам вважаю що в ідеальному випадку треба приїжджати і ходити-бігати на висоті мінімум за 2 тижні до старту, не менше. Або ж в останній момент, щоб організм не встиг зрозуміти що трапилося. Все що по середині, тіло лише отримує стрес без корисної адаптації.
Плануєш повернутися наступні роки в Шамоні на котрісь зі стартів?
– Звичайно ж. Наступного разу обов’язково з сімєю. Ще ж залишилися OCC та головний рейс з списку “доки не відкинув ласти” UTMB! Та навіть як пррбіжу серію, Шам – це місто куди завжди хочеться повернутися, бо ж необов’язково треба рейс щоб кайфонути від місцевих трейлів та гір.
Оксана Рябова (TDS)
Оксана Рябова: «Ультра- це не тільки про біг…»
Оксано, вітаю з фінішем вже другої дистанції серії UTMB та чудовим 24 місцем серед жінок у загальному заліку! Розкажи – як тобі біглося загалом? Погода, наскільки зрозумів – була не дуже. Чи суттєво це вплинуло на хід гонки для тебе та інших учасників?
– По погоді: через шторм в горах посунили старт на дві години, і змінили шмат траси з 51 по 67 км(тут мав бути мега крутий підйом з 2000м набору висоти. І я дуже засмутилась, коли дізналась, що його прибрали. Але safety головніше!:) Була двічі під зливою, один раз під градом. Тричі міняла шкарпетки, але від мозолів не спасло.
– Загалом біглося чудово, за вийнятком шматка з 96 по 114. Головна помилка вийшла по гелям. Я з якогось дива поклала з кофеїном на попередній шмат дистанції. А інших вже з собою не було, то з’їла їх. А ось на найбільш крутий підйом наприкінці гонки – вони були б дуже доречні! Енергії не вистачало+туман. А далі – ще дуже технічній спуск по камінню і глині, в тому ж тумані. Все мокре, бо дуже пролило перед тим. Я такі спуски ще бігати не навчилася, а гомілку трохи підвернути примудрилася, шо також уповільнило хід, і я втратила там 3 позиції по жінкам.
Наскільки складніша траса порівняно з ССС?
– Траса більш дика, менше населених пунктів. Кінцівка досить технічна, ну і плюс та частина яку прибрали – теж вважається дуже хардкорною.
Чи плануєш наступного року вже повернутися на UTMB?
– Планую, най все складется!
У наступній частині враженнями поділяться українці-фінішери дистанцій ОСС, ССС та, звісно, UTMB. Слідкуйте за блогом і телеграмом: t.me/time2trail 🙂
0 коментарів