Діму Нечволода, Максима Мраморнова та Машу Москалець у трейловому ком’юніті знають дуже добре. За 4-и роки їх команді без перебільшення вдалося стати справжнім локомотивом трейлового руху, створивши найпопулярніший і наймасовіший в Україні старт Chornohora Sky Marathon, а також Ukraine Trail League (UTL) та провівши наймасовіший за всю історію українського трейлу спільний україно-польський старт Bojko Trail, який зібрав близько 600 учасників.
У попередньому інтерв’ю ми вже говорили про те, як виникла ідея ультрамарафону Чорногірським хребтом (Chornohora Sky Marathon) та як її, зрештою, вдалося втілити у 2015 році. Цього разу ми продовжимо говорити про особливості організації ультразабігу Чорногорою, а крім того поспілкуємося і про інші старти Ліги та плани щодо спільних стартів із поляками.
Класні старти – з’являються завдяки класним людям, які їх такими роблять. І тут окрім організаторів чи не основна роль належить волонтерам. Бо ж якими б файними не були краєвиди, а якщо на маршруті погана розмітка чи немає води на КП – це буде провал.
Якщо говорити про волонтерів Чорногори, то тут одразу згадуєш Машу Москалець. Маша, розкажи – як так трапилося, що ти стала частиною команди організаторів ультразабігів?
– У 2015 році я потрапила на Чорногору як волонтер. У 2016 у мене був захист магістерської роботи але, пам’ятаю, одразу після виступу побігла на вокзал, бо знову їхала волонтерити. Мабуть добре волонтерила і якось ми зустрілися з Максом і Дімой, вони розказали про ідею створити Лігу та запросили стати частиною команди.
– Це дуже круто, коли ти проходиш всі стадії зародження забігу: бачиш ляпи першого року, колосальні зміни другого року, а потім й сам починаєш творити ці зміни. І ось вже у 2019 ми будемо святкувати 5 років CSM!
Ти починала з волонтерства, а зараз і сама організовуєш волонтерів. Чому саме ця діяльність?
– Я обожнюю наших волонтерів. Ті хто бігає наші старти, може помітити, що волонтери майже незмінні. Наше «бородате КП» – це вже легенда 🙂 Багато хто як і я були волонтерами ще на першій Чорногорі. Тоді, доречі, на КП діставалися пішки, нікого не возили на машині 🙂
– Важко передати ці відчуття, коли перше, що кажуть бігуни на фініші: «у вас такі класні волонтери»!
– І, насправді, дуже важливо бути впевненим у тих людях, на яких лежить відповідальність за контрольні пункти на дистанції. Адже, якщо виникають проблеми в базовому таборі, там завжди є хтось з головних організаторів, чого не скажеш про КП. Дуже часто може не бути зв’язку, чи проблема потребує швидкого рішення. Але я можу з впевненістю сказати, що навіть якщо трапиться світовий коллапс – на наших КП все одно будуть наливати колу! 🙂
А скільки орієнтовно потрібно волонтерів на забіг?
– На кожен забіг потрібно близько 35-45 волонтерів. У нас волонтерять люди з різних міст. І, що цікаво, всім так подобається атмосфера наших заходів, що люди повертаються, вони дарують нам найцінніше – свій час.
Яким чином вам вдається залучити стільки волонтерів на старти? Тим паче – гори це відсутність багатьох звичних зручностей, а ще ж погода…
– Я вважаю, що для того, щоб у людини було бажання допомагати, їй має бути комфортно. Для кожного забігу я створюю чатик волонтерів (хоча останнім часом просто змінюю назву, бо команда залишається незмінна:). Це круто, коли ти знаєш з ким будеш на локації, ми спілкуємося, тримаю всіх в курсі справ. Зазвичай волонтери першими бачать дизайн всіх штук для забігів. Для всіх локацій (КП) є прописані інструкції, що треба робити до/під час/після забігу. Людина яка приходить волонтерити – розуміє механізм роботи.
– У мене вже є команда волонтерів на Чорногору 2019 – тож мабуть цим все сказано 🙂 Ми дуже вдячні всім і кожному, хто робить забіги UTL такими, якими вони є, забіги з особливою атмосферою!
Однак, волонтери, це ж тільки частина великого пласту оргроботи. Ще ж потрібно працювати з Партнерами, організовувати трансфери, закуповувати продукти не кажучи про встигати викладати фото… Що ще у твоїй «зоні відповідальності»?
– UTL – це моя робота на повну зайнятість, я займаюся роботою з держустановами, Партнерами, питаннями щодо реєстрацій, а також соцмережами. Задач вистачає. Плюс ми в постійних пошуках, як зробити Лігу краще. Але якщо говорити про моє улюблене заняття – то це писати пости в соцмережах 🙂
Доречі, про соцмережі. Часто можна побачити твої ФБ-пости з пошуком тієї чи іншої снаряги для походу чи на оргпотреби з обіцянкою – спекти пиріг. Як багато пирогів вже напекла за цей рік?
– Ой, я думаю більше 15 пирогів, так точно, і це ще рік не закінчився 🙂
Хто зі спортивних компаній підтримав Chornohora Sky Marathon з самого початку? Хто підтримує ультратрейл Чорногорою та UTL сьогодні?
Діма:
– Від початку нас підтримала компанія Salomon. І вона досі є нашим генеральним Партнером, який забезпечує подарунками переможців та призерів усіх стартів Ліги. Крім того, компанія надає гарні знижки на свою продукцію всім учасникам наших стартів. Підтримували й інші компанії. І ми в цьому напрямку продовжуємо працювати. Цього року щиро вдячні за співпрацю – компаніям Зерновита, Ципа, Krutotyt, Eliksyr, MedSport, МедШмед, Білий Бізон, Д-boquet.
– Незмінно можна назвати головним партнером і нашу компанію Banana Tour – завдяки їй перекривалися збитки перших років організації. Без перебільшення можна сказати, що якби не наша основна діяльність в Banana Tour, то навряд чи ми б наважилися організувати першу Чорногору.
– Цікаво, що за всі чотири роки ми єдиний раз отримали «живі» гроші саме для проведення першої Чорногори. Один юрист, який на той час захоплювався бігом – подарував 500 долларів на старт.
А наскільки з фінансової точки зору перший старт був успішним?
Діма:
– Перший старт Чорногори пішов нам у добрячий мінус, який компенсовували з основного місця роботи – компанії Banana Tour. Це приблизно у 17 тис. грн…
Якщо не секрет, яким має бути бюджет ультратрейлу рівня Чорногори? Можете назвати хоча б орієнтовні рамки?
Маша:
– Це десь 300 тис. грн.+. Все залежить від кількості учасників. Якщо говорити про Чорногору – то вагома частина видатків – це трансфер на місце старту, майже 50 тис. грн. Крім того, ми постійно оновлюємо спорядження (нові шатри, столи тощо), а це – також кошти.
Максим:
– Насправді, важко сказати який бюджет повністю перекриє всі потреби, бо все залежить від того рівня, на якому ви хочете бачити свій старт. Звичайно ми би хотіли розвивати наші старти якнайшвидше але все впирається по-суті в кількість учасників, які нині і є головними спонсорами стартів. Для порівняння бюджет Bojko Trail був трохи більшим 1 мільйона гривень. Але і там ми мусили відмовитися від деяких задумок, бо не збиралися залазити в мінус.
Наскільки великий ще потенціал для залучення Спонсорів/Партнерів для підтримки Chornohora Sky Marathon?
Діма:
– Загалом, звісно, потенціал є. Однак проблема справді знайти чим ми можемо бути цікавими і корисними нашим потенційним Партнерам. В реаліях України поки, все ж, багато що тримається на особистих контактах. Так було і на початку.– у мене просто було чимало контактів у спортивній індустрії – тому зміг підтягнути спонсорів.
Чи встигаєте зараз поєднувати роботу в компанії «Banana Tour» та організацію стартів?
Максим:
– Поки встигаємо, хоча щороку це стає робити все складніше. Однак – ми розвиваємося. Росте наша команда та команда підтримки Волонтерів. З минулого року, наприклад, нам допомагає Маша. На ній фактично і організація волонтерів, і більшість комунікацій, SMM, перемовини з партнерами…
Давайте поговоримо більш докладно про Лігу. Два роки тому, у 2017 році ви створили серію з 4-ох стартів, об’єднаних у Ukrainian Trail League (UTL). Один сезон – один старт у якомусь цікавому, мальовничому куточку України. Коли і як взагалі виникла ідеїя створення ліги?
Діма:
– Якщо чесно, то ідея створити лігу – була одразу. Але ми розуміли, що треба набратися трохи організаційного досвіду та напрацювати позитивний імідж у біговому ком’юніті. Бо ж після першої Чорногори – все було далеко не ідеально. У 2016 році – ультрамарафон Чорногорою вийшов більш вдалим. Чимало пробілів у організації виправили, щось оптимізували. Тому в 2017 вирішили – можна запустити старти ліги.
Скільки учасників охопила Ліга минулого року? Скільки цього року?
Маша:
– У першій Лізі взяло участь 695 учасників, а у 2018 році їхнє число зросло до 1240 бігунів. До речі реєстрація на фінальний забіг Ліги Wet Hills ще триває, тож це ще не фінальна цифра 😉
Ходять чутки, що деякі з дистанцій ліги будуть наступного року змінюватися. Розкажіть які старти куди «переїдуть» і чому?
Діма:
— Якщо говорити про основний старт, Чорногірським хребтом, то ми вже говорили, що він буде продовжувати розвиватися в бік покращення якості організації, створення зручностей для учасників. Крім того, ми розраховуємо на збільшення частки іноземців: поляків, словаків, румунів… вже зараз робимо для цього певні кроки.
Максим:
— Щодо маршруту Чорногори, ми думаємо з наступного року все ж трохи модифікувати основну дистанцію. По-перше у зв’язку з новими правилами ITRA, цього року за подолання основної дистанція – учасник отримав усього 3 бали, а не 4, як минулого. А ці бали – є мотивацією для все більшої кількості бігунів, які бажають взяти участь в легендарному Ultra-trail du Monе blanс (UTMB). По-друге, ще лишаються двохтисячники, по яких не проходить маршрут – тож хочемо захопити і їх… Зокрема, Гутин-Томнатек (2016м). Але із забіганням на нього не по хребту, а від озера…
Чи лишається там само Ice Trail?
Максим:
– Так, у 2019 році локація Ice Trail незмінна – Міжрічинський регіональний ландшафтний парк в Чернігівській області.
Що буде з локацією для Burning Heads?
Діма:
– Плануємо залишити старт на узбережжі Чорного моря. Напевно це буде місцевість неподалік Одеси або ж східна частина Кінбурнської коси, яка знаходиться в Миколаївській області.
А де будете проводити Wet Hills наступного року?
Максим:
– Є варіант залишати кемп Білий Бізон або ж шукати щось в гірській місцевості. Точні локації будуть відомі в грудні.
До речі, про реєстрацію на заключний старт ліги Wet Hills. Якими будуть особливості цьогорічного старту?
Повну версію статті читайте на Жорсткій атлетиці – тут.
0 коментарів