Ультра-рік 2018: бігові та не-бігові підсумки

Минулий 2018 рік був справді насиченим як на старти так і на інші позаспортивні активності, тісно пов’язані зі спортом:) І ось, настав час подивитися на все це трохи збоку-здалеку, проаналізувати та поставити наступні цілі…

Що ж побігли!

Пріоритети і цілі

Кількість різноманітних бігових змагань в Україні зростає щороку і трейл – теж не вийняток. Від Карпат до Олешківських пісків, від боліт Ірдиня до Китаєво-Голосієво. Різні сезони, різне покриття, все більше маршрутів організатори сертифікують у ITRA й можна ще й набрати бали, які потім згодяться для участі у стартах UTMB. Але – всі трейли не перебігаєш 🙂 Тож доводиться думати та ретельно вибирати.

Для мене, основними пріоритетами на 2018рік стали три старти:

• Гуцул трейл в рамках якого проводили Чемпіонат України з трейлу4
• Дземброня трейл – Чемпіонат України з гірського бігу на довгу дистанцію;
• Salomon Cappadocia ultra trail.

У другому ешелоні йшли: Bojko trail, Chornohora Sky Marathon та спринт або олімпійка у тріатлоні. Решту стартів розглядав як підвідні до основних.Підготовку розпочав на початку грудня 2017року, тобто до Гуцул трейлу в запасі було 4-и місяці. Бігові об’єми поступово збільшив до 90-100км/тиждень, крім того кілька разів на тиждень плавав, катав на велотренажері (1,5-2год/тиждень).

Втім, початок сезону відразу пішов не так, як хотілося-планувалося. Прихворів на застуду і мусив пропустити старт в Китаєво. Недосипання через завали по проектам-челенджам, намагання дотриматися наміченого тренувального плану і виснаження від затяжної зими – таки “наздогнали”. Ще раз переконався, що в організмі все дужже тісно пов’язано і це – потрібно враховувати в тренувальному процесі 🙂

Першим стартом в 2018 році були Феофаніївські гірки. Тут виступав ще й в ролі співорганізатора, відповідав за волонтерів та розмітку, й, навіть, підготував невеликий біговий гайд (Феофаніївські гірки-RaceGuide). Фінішував як і в 2017 році 6-им в абсолюті, що, зважаючи на хороший рівень конкуренції, можна було вцілому вважати результатом непоганим.

Гуцул трейл

За тиждень – вже їхав бігти Гуцул-трейл. Хоча після зими бігова форма була непогана – результат вийшов провальним. Допустив купу помилок: зі спорядженням, системою харчування-гідратації, судомами, недооцінив складність маршруту, ну і ще дрібніші речі – про які написав докладно в біго-звіті – Гуцул трейл-2018: моя ультра-пригода. Все це в купі з судомами десь на 30-му км закинуло у “енергетичну яму”. На той час ми лідирували разом з Олегом Сурженко. Почав відставати, мене обійшли Сергій Сапіга та Валєра Шипунов. Друге дихання відкрилося надто пізно аби щось змінити… Зрештою – фінішував 4-5 – разом з Володимиром Крицкалюком.

Враховуючи досвід першої ультра – відновлюватися почав повільніше і поступовіше, щоб уникнути травм. Втім, напевно, не достатньо. Бо ще до Київської половинки від RunUkraine, відчував, що не все гаразд з ахілом, а після темпової 30-ки в кінці квітня – травма змусила майже на три тижні випасти з тренувального процесу. Півмарафон, доречі, лишив у списку стартів, хоча це і шосе, щоб в першу чергу мати можливість моніторити прогрес (бігаю по цій трасі з 2014 року). Крім цього подобається сама атмосфера старту, Старт/Фініш на Контрактовій площі біля рідної Могилянки, можливість побачити-поспілкуватися (най і на ходу чи в черзі до туалетів:) з багатьма друзями. Як біглося у 2018 році написав тут – Nova Poshta Kyiv half-marathon-2018: “ти можеш швидше!” .

Гірський марафон “Дземброня”

Прийшов травень, а бігати майже не можу через травму ахіла. Участь у Дземброні стає під великим питанням. Вже навіть думав здавати квитки та відміняти всі бронювання – але бажання пробігти повний трек дистанції (попередні 2-а роки – її скорочували-модифікували через негоду), а також реабілітуватися за 4-е місце в 2017 році – було сильнішим. У Вт-Ср за кілька днів до старту – полегшало. В Пт сходив на масаж, зрозумів, що буду тепер так робити перед всіма відповідальними стартами:) Їхав на старт з одного боку розуміючи, що перебуваю далеко не у найкращій формі, а з іншого – з бажанням насолодитися бігом і горами та вибігти на той максимум, який міг.

Біглося важко з самого початку. Ще на 1КП був 3-ім але перед самою Реброю мене обігнав Сергій Сапіга – і я змістився на 4-у позицію. Примудрився впасти коліном на камінь, на що не особливо звернув увагу але що відчутно уповільнило темп. Так і фінішував – 4-им. Результат був досить закономірним, хоча й прикрим – бо ж уже отримував «дерев’яну медаль» на Дземброні у 2017 (до слова – вони там з 2017 року дерев’яні для всіх фінішерів), звіт за 2018 рік – Дземброня-2018: гори, гарне товариство та нові стежки .

Bojko trail

Зважаючи на те, що за результатами «Дземброні», не потрапив до збірної на Чемпіонат світу, який проходив в кінці червня у Польші – вирішив ризикнути. Найближчим зі стартів був Bojko trail, спільний україно-польський старт, який організовували Ukraine Trail League (докладно про лігу – Від Карпат до Кінбурнської коси: два роки української ліги трейлранінгу) та польська Fundacia na Ratunek. Хоча сам слот був досить дорогим як для українських стартів (оскільки реєструвався десь за місяць до старту – заплатив 1600грн), класна футболка у стартовому пакеті, крута іменна(!) медаль фінішера, забезпечення на КП та рівень організації загалом – ціну повністю виправдовували. Із 3-ох можливих дистанцій 45км+, 80км, 120км – обрав «середню». Найменша дистанція була не дуже цікавою – бо вже бігав і більші, а 80-ка давала окрім 4 балів ITRA ще й можливість отримати досвіт 50-и мильника, який був зовсім не зайвий перед ультра в Каппадокії (119км), яку збирався бігти восени. Звісно, інтриги додавала ще можливість позмагатися з поляками, яких на старти приїхало більше пів тисячі, а на 80км – українців, зі 160 учасників, можна було порахувати на пальцях.

На Bojko trailі несподівано “все склалося”:-) Хороша форма, міні-кемп у горах організований Сашою Шиманським, на який він запросив мене і Сергія Сапігу для зйомок промо-ролика нового трейлового старту Skole ultra-2019 (реєстрацію, доречі вже відкрито!:), відлагоджена система харчування-гідратації, відсутність проблем зі спорядженням – все привело на вершину тумби.

Але теж не обійшлося без “але”.

Десь на 65км відчув різкий біль збоку коліна (того самого, на яке падав на «Дземброні»), який особливо доймав на спусках. Оскільки сяк-так зціпивши зуби бігти було можна, а перемогти дуже хотілося – добігав як є. Вже опісля трейлу, виявилося, що набігав – Коліно бігуна або синдром іліотібіального тракту.

Не одразу розібрався, що ж з цим робити і як відновитися. Замість того аби дати нозі (а значить і коліну з трактом) спокій, приділити увагу розкаткам, масажу м’язів, розтяжці – почав форсувати, бо дуже вже хотілося пробігти Чорногору. Ніц з того не вийшло і на Чорногору їхав виключно у якості “репортера-кореспондента”. Було трохи прикро, бо ж у 2018-ому році старт зібрав чимало сильних бігунів з якими цікаво було б позмагатися… Втім, довелося «змагатися» зі своєю нелюбов’ю до розтяжок, розкаток, які потрібні були для відновлення після травми. Заразом, вдалося трохи відпочили родиною, а Валя пробігла свої перші трейлові 100 метрів 🙂

Cappadocia Medium Trail

Завдяки ролу від BlackRoll, масажам (навіщо, читайте тут – Чи потрібен масаж бігуну-любителю?), а також «позитивного заряду» від атмосфери на Чорногорі, в кінці серпня почав по-троху відновлюватися. Тепер задача була за той час, що лишився – підготуватися до Каппадокії та уникнути рецедива травми. Знаючи особливості свого характеру, зрозумів, що є сенс проконсультуватися з фахівцями:) Олексій Прокопенко погодився допомогти з тренувальним планом. Почав регулярно навідуватися на відкриті тренування зранку у Вт та Чт на Дорогожичах та Голосієво відповідно. Доводилося вставати о 5:30 аби встигнути. Але то були «дрібниці» – головне, відчував позитивну динаміку. Інколи вдавалося “вирватися” й на “пів дня задоволення” в Endurance school по суботах. Ці тренування – коли після години сайкла йшла пробіжка 10-12км та ще пів години ОФП – мені подобалися найбільше 🙂

Загальна стратегія була – по-максимуму берегти коліно, тому малий кілометраж, багато кростренінгу (басейн, сайкл/велосипед/орбітрек). Олексій – терпляче відповідав на всі мої питання по особливостях підготовки. Порадилися й одразу погодився, що треба перереєструватися на середню дистанцію (CMT) замість довгої (CUT). При об’ємах 50км/тиждень навіть 63км CTM пробігти з хорошим результатом було непросто, що вже казати про майже 120км. А ще ж – не хотілося отримати рецедив травми.

За два тижні до Каппадокії – пробіг половинку в рамках Київського півмарафону (Wizz Air Kyiv City half-marathon-2018: перезавантаження). Задачу мінімум, яку собі поставив (із 4хв/км і без рецедивів) – виконав. За тиждень до старту – пробіг 3км і переміг на RunAcademy Day, який організовував для Могилянки другий рік поспіль.Старт у Каппадокії був першим закордонним трейлом. Організація, місця – дуже сподобалися. Українців із майже 2000 учасників, на трьох дистанціях зібралося аж 49. Трейл тут швидкісний, оскільки перепад висот невеликий, траса – це широка дорога (в основному грунтова-піщана, інколи асфальт-бруківка) чи стежка. Біглося файно десь до 36км. Далі – ноги сказали «досить», тож довелося добігати на морально-вольових. Таки недостатність об’ємів відчувалася і далася взнаки. Фінішував 10-им і, з огляду на всі перипетії з підготовкою, результ був непоганим (Cappadocia medium trail: ультра неймовірною Каппадокією).

Всього у 2018 році зробив 10 стартів. З них 3-и ультра, один гірський марафон, три півмарафони (з них один трейловий). Із тріатлонним стартом – так і не склалося, то був травмований, то готувався до стартів бігових.

Статистика

• Загалом за 11 місяців набігав майже 2936 км за рік, найбільше у березні (502 км), крім того – орбітрек – 93,5км
• наплавав, наїздив вєло – 63 км і 1018км відповідно.
• 10 стартів
• 3 подіума
• І місце на Bojko trail
• 4-е місце на Дземброня трейл (Чемпіонат України з гірського бігу на довгу дистанцію)
• 4-5 місце Гуцул трейл (Чемпіонат України з трейлу)
• 10 місце на Сappadocia Medium Trail

Навколо-бігова діяльність

Напевно «найбільше відкриття» для себе зробив саме на ниві «навколо-бігової» діяльності. Причому – не в організації стартів, чим у більшій чи меншій мірі займався і раніше.

Блог

В лютому таки зважився завести блог. Просто в якийсь момент зрозумів, що писати бігові звіти, пов’язані зі спортом та #ЗОЖ статті я все одно буду:)але робити це в Notes на ФБ мені не зручно. Крім того, блог дозволить все написане – дещо впорядкувати-структурувати (науковий підхід:).

Написав за рік тільки для блогу понад 60 статей, для інших проектів – ще кілька десятків. Зважаючи, що в році всього 365 днів, а ще ж робота, родина, тренування, лекції – сам не дуже уявляю, як це вдалося 🙂

Популяризаторські лекції

Популяризаторські лекції з тематики наука, спорт, довголіття – почав читати ще у 2016 році. На “комерційній основі” – вперше прочитав у 2017-ому. Плануючи рік 2018-ий подумав, що було б класно читати принаймні одну лекцію раз на місяць, і за рік зробити 12 лекцій. Виявилося, що план трохи “перевиконав”, а точніше – майже вдвічі 🙂 Ще й поїздив трохи з лекціями по Україні: до Івано-Франківська, Кропивницького, Львова.

Оскільки сам не стільки теоретик, скільки – практик і люблю все спершу перевіряти на власному досвіді, хочу зробити у 2019 році більш практично-орієнтовані майстер-класи. Тому, якщо вас і друзів-бігунів з клубу чи колег з компаній, де ви працюєте, цікавлять відповіді на питання: як пробігти марафон/ультра марафон, як подолати стрес, як жити довго, що таке біохакінг, як за допомогою спорту можна розвивати когнітивні здібності – звертайтеся 😉 Тематики лекцій, які проводив у 2018 році – можна побачити на моєму блозі у розділі “Лекції“.

Sporty

У квітні 2018 року запустив ще один проект, ідею якого виношував давно, – лекторій Sporty: наука+спорт, в рамках якого науковці, фахівці медицини та професійні спортсмени діляться своїм досвідом з любителями.

За час реалізації проекту отримав багато цінного досвіду та фідбеку від учасників-слухачів лекцій. Зрозумів, що для того, щоб він став саме таким, як його бачу – потрібно значно більше «інвестувати» сил, енергії, часу. Де знайти ці ресурси – буде задачею на 2019 рік 🙂

Trail talks

Це ще один проект Лекторію але безпосередньо з трейловою тематикою, який запустили разом з Дімою, Максом, Машею – одним словом з Ukraine Trail League:) На жаль, провели в 2018 році тільки одну лекцію (з Оксаною Рябовою). Щоб продовжити – потрібен був часоресурс, якого в році минулому було обмаль. Втім, не втрачаю надію, що вдасться лекторій поновити:) Як на мене такі лекції – це не просто можливість отримати додаткову мотивацію та дізнаватися про цікаві місця і старти. Це можливість зробити свої тренування більш ефективними та уникнути багатьох помилок (що особливо цінно для новачків у трейлі).

Благодійність та спорт

Все почалося з того, що одного дня мені зателефонував Паша Уваров із НогиБоги і запропонував долучитися у якості автора до благодійного проекту Гори добра. Задача була висвітлювати участь двох українських команд у відомій багатоденці Альпами – Transalpine run для того аби допомогти зібрати кошти на допомогу дітям з відділення онкогематології Рівненської обласної дитячої лікарні (фонд Таблєточки) та на закупівлю тепловізорів бійцям 28-ої «Одеської» окремої механізованої бригади (фонд Повернись живим). Напряг, у дні коли відбувалася сама багатоденка, був чималий – щодня треба було писати статтю про етап гонки, враження учасників, а ще ж і пости у соцмережах і т.д. Інколи, в мене складалося враження, що по часу – я б швидше разом з хлопцями пробіг той чи інший етап аніж робив все це:). Але дуже задоволений, що спільними зусиллями вдалося втілити проект у життя і що зробив свій внесок у його реалізацію (більше півтора десятка статей та супутня діяльність у соцмережах:) Подібні челенджі – неймовірно дисциплінують. Крім того, вдалося зібрали близько 100 тис. грн. на Таблєточки і «Повернися живим».

Власне, враження від «Гори добра» лишилося настільки сильним, що у листопаді, коли Оксана Рябова сказала, що збирається їхати на пустельну багатоденку Meraas Al Marmoom ultramarathon, яка пройде в середині грудня в ОАЕ, прийшла ідея – зробити щось подібне й поєднати участь у забігові з благодійністю. Так з’явився проект – “Долаючи пустелю“. Тут також назбирали майже 30 тис. грн. для Таблєточок на лікування Максима Лук’янюка, за що дуже вдячний Оксані, Жорсткій Атлетиці та Партнерам Turkish airlines, Hoka One One Ukraine, Gorgany, Nutrixxion Україна! Завдяки спільним зусиллям – зробили добру справу під кінець року 🙂

Acknowledgements

Наостанок, хочу подякувати за цей неймовірний ультра-рік:

• моїй коханій Юлі та донечці Валі за підтримку й натхнення рухатися до нових вершин:)
• Олексію Прокопеко за тренування і поради, а друзям з Endurance school за чудову компанію на тренуваннях та стартах:)
• моїм Партнерам: Nutrixxion Україна, Eliksyr, BlackRoll Ukraine, а також компаніям, з якими співпрацювали в рамках котрогось зі стартів: Inov8 Ukraine, Suunto Ukraine – завдяки Вашій підтримці вдавалося якісніше тренуватися і відновлюватися!-
• друзям з НогиБоги та Жорстка Атлетика – за співпрацю, можливість отримати цікавий досвід й не тільки ділом, а й словом:) розвивати біг в Україні та ще й робити добрі справи:)
• всім організаторам – за чудові старти, які ви робите!
• всім друзям-бігунам – за подолані разом кілометри, тренування та змагання на яких ми допомагаємо одне одному дізнатися про себе і свої можливості трохи більше:)

Плани на 2019

Планів на 2019-ий чимало:) тому – буду «розкривати карти» по-мірі реалізації. Якщо брати виключно бігову частину – то дужже хотілося б взяти участь у ССС UTMB. Це й буде основним стартом, якщо пройду лотерею, звісно. Від цього буде значною мірою залежати план стартів на рік.

Що стосується «навколо-бігової» діяльності – то тут постараюся звести все до купи, щоб встигати робити важливі для розвитку проектів-напрямків речі. Тому – чекайте на нові цікаві статті та лекції, а також – зустрічі в рамках лекторію Sporty 🙂

До скорої зустрічі!