З 3 по 6 листопада у Тайланді пройшов перший об’єднаний чемпіонат світу з трейлу та гірського бігу (World Mountain Trail Running Championship – WMTRC). Його двічі переносили через пандемію covid-2019, з листопада 2021 року на лютий 2022 року, а потім аж на листопад 2022 року. Подія дуже відрізнялася від попередніх не тільки форматом, а й локацією, що нетипова для переважної більшості трейлраннерів високою вологістю, спекою та багатоманітною флорою та фауною. Цього разу на близько 900 учасників з понад 49 країн чекали джунглі національного парку Дойсутеп-Пуї на околиці міста Чіангмей (Chiangmay), що знаходиться на півночі Тайланду.
Власне змагання проходили на таких дистанціях:
- Friday, November 4 – 10:15 am – VERTICAL MOUNTAIN (8.5 km, 1050 meters vertical) race.
- Saturday, November 5 – 6:30 am – 80k TRAIL, +5400m race.
- Saturday, November 5 – 7:30 am – 40k TRAIL, +2900m race.
- Sunday, November 6 – 8:30 am – 11.2 km CLASSIC MOUNTAIN, +550m up and down races (6.5 km, +275m for U20).
У ГІРСЬКИХ рейсах, згідно правил могли брати участь до 8 атлетів включно (4 чоловіків і 4 жінок), командний залік робили для 3 кращих результатів на основі загальної позиції. У змаганнях TRAIL могли брати участь до 12 спортсменів атлетів включно (6 чоловіків і 6 жінок), командний залік робили для 3 кращих результатів на основі загальної позиції.
Перш ніж перейти безпосередньо до результатів хочеться відмітити наступні моменти:
1. Об’єднання зусиль та уніфікація
Перший WMTRC пройшов як спільна подія, яку організовували аж 4 великі міжнародні організації World Athletics, World Mountain Running Association (WMRA), International Association of Ultrarunners (IAU) та International Trail Running Association (ITRA).
2. Конкуренція
Із ТОП-10 чоловіків і ТОП-10 жінок за рейтингом ITRA у чемпіонаті світу брали участь тільки по двоє атлетів. Зокрема:
- Адам Петерман (Adam Peterman) (U.S.) (10 місце в рейтингу) і Бландіне Лірондель (Blandine L’Hirondel) (France) (6 місце в рейтингу), які перемогли на дистанції TRAIL 80км;
- Джонатан Ельбон (Jon Albon) (UK) (3 місце в рейтингу), який виборов бронзу на дистанції TRAIL 40км;
- Мейде Матіс (Maude Mathis) (Switzerland) (3 місце в рейтингу), – яка стала бронзовою призеркою Чемпіонату світу з гірського бігу вгору (VERTICAL MOUNTAIN).
На разі, той самий UTMB, Zegama Aizkorri та деякі інші старти збирають значно більше еліти. Частково це пов’язано зі способом відбору – згідно регламенту на ЧС потрапляють в першу чергу переможці та призери національних першостей, які проводять федерації трейлраннінгу і гірського бігу, на яких виступають далеко не всі елітні атлети. Частково – з високим рівнем децентралізації трейлового бігу (за що ми його і любимо:) – ТОП-бігуни в першу чергу змагаються на престижних рейсах, де перемога може дати призові (вони досі дуже скромні, порівняно навіть із шосейним бігом) або ж отримання спонсорської підтримки. Тому, хоча й не можна сказати, що ЧС був малоконкурентним але для всіх задіяних у організації WMТRС ще лишається великий обсяг роботи аби він став справді престижними й популярним як для атлетів, так і для спонсорів та шанувальників трейлу й гірського бігу.
3. Про фінанси
Трейловий та гірський біг – за вийнятком окремих стартів – ніколи не славився високими призовими. Цьогорічний об’єднаний ЧС мав призовий фонд приблизно – 50 000$, з 4000$ за перше місце (у чоловіків і жінок) і меншими гонорарами аж до 5 місця (для порівняння один із забігів серії Spartan Trail – Golden Gate Ultra Trail 100k у якості призових переможцям давав по 2500$).
Крім того за виставлення повної команди оргкомітет заохочував країни наданням певної фінансової підтримки (5000$). Зважаючи на місце проведення WMТRС для багатьох атлетів із країн, де ці види не дуже підтримуються державою потрапляння на змагання сильно залежало від наявності фінансів, що теж певною мірою обмежувало участь.
Напевно, хотіли б ми того чи ні, як любителі трейлу, а комерціалізація й збільшення фінансових винагород атлетам, які перемогли або ж посіли призові місця на ЧС – буде одним із тих стимулюючих факторів, який в подальшому приваблюватиме на ЧС ТОП-атлетів.
4. Африка проти Європи
Результати змагань вкотре засвідчили домінування африканців на коротких дистанціях гірського бігу, зокрема представників Кенії та Уганди, які цьогоріч брали участь у WMTRC. Так, на разі присутність африканських атлетів в ультратрейлах дуже мінімалістична, і тут європейці та американці домінують. Але багато фахівців пов’язують таку ситуацію із фінансовою стороною – всі сильні кенійці, ефіопи та інші африканці – змагаються на шосе, де можна заробити хороші гонорари, а не у горах – де і грошей особливо не заробиш, а от травми – дуже вірогідні. А ще, для ультра трейлів треба чимало коштів на спорядження й часто на виїзди з можливістю акліматизації й підготовки до специфічних умов конкретних змагань (висота, висока вологість, спека і т.д.). Тож питання виграшу африканцями великих трейлових змагань то швидше за все тільки питання часу.
5. Українська збірна
Українська команда на об’єднаному ЧС була представлена 5 атлетами. Але, фактично, через війну й пов’язані з цим обмеження на змагання не змогло поїхати 90% тих, хто минулого року відібрався на участь у WMТRС. Втім, добре, що українці та український прапор був на змаганнях на відміну від прапору росії, збірна якої вже більше 5 років як не допускається на ЧС з трейлу й гірського бігу через допінгові скандали. Цього року ITRA також заборонила участь російських спортсменів на ЧС з трейлу ще й через розв’язання війни. Події рівня WMTRC – це також майданчик для залучення підтримки нашої країни світовою спільнотою. Після війни, певен, наша збірна ще себе покаже;)
А тепер, власне, результати і коментарі до них.
***
2022 Trail World Championships 80k Men’s Results
- 1. Adam Peterman (U.S.) – 7:15:53
- 2. Nicolas Martin (France) – 7:28:44
- 3. Andreas Reiterer (Italy) – 7:36:50
- 4. José Fernandez (Spain) – 7:39:19
- 5. Aritz Egea (Spain) – 7:48:42
- 6. Thibaut Garrivier (France) – 7:50:12
- 7. Eric LiPuma (U.S.) – 7:52:13
- 8. Peter Fraño (Slovakia) – 7:53:06
- 9. Didrik Hermansen (Norway) – 7:53:42
- 10. Paul Mathou (France) – 7:53:47
Командний залік (чоловіки)
- 1. U.S. – Adam Peterman, Eric LiPuma, Jeff Colt
- 2. France – Nicolas Martin, Thibaut Garrivier, Paul Mathou
- 3. Spain – José Fernandez, Aritz Egea, Marcos Ramos
Новоспечений чемпіон світу з трейлу Адам Петерман (Adam Peterman) – нащадок одного із племен індіанців, корінних народів Америки. Маючи біговий бекграунд зі старшої школи, у трейлах та ультра виступає не так давно, втім вже наробив галасу – вигравши усі шість із шести своїх ультрамарафонських стартів у тому числі минулорічні Speedgoat від UTMB 50k і JFK 50 Mile, а цього року — Chuckanut 50k, Canyons Ultra (100k) від UTMB і Western States 100. Власне, це той самий Canyons Ultra 100, який я біг цієї весни – 100км, +5000м й подолав за 11,5 годин, що практично на 3год повільніше часу Петермана, який оновив рекорд траси.
Canyon Endurance 100: перша ультра в США
Зараз Адам показує феноменальні результати, тож сподіваюся про нього ще почуємо.
Ніколас Мартін – досить відомий французький трейлраннер, посів друге місце фінішував на вісім хвилин швидше італійця Андреаса Райтерера, якому дісталася бронза. Це був шостий Чемпіонат світу з трейлу для Мартіна, і він зрівнявся зі своїм попереднім найкращим результатом – другим місцем у 2016 році. Райтерер – 30 річний італійський трейлраннер, із великих рейсів цього року виборов 3 місце на CCC UTMB, 2 місце на Grossglockner.
***
2022 Trail World Championships 80k Women’s Results
- 1. Blandine L’Hirondel (France) – 8:22:14
- 2. Ida Nilsson (Sweden) – 8:34:59
- 3. Gemma Arenas (Spain) – 8:46:27
- 4. Eszter Csillag (Hungary) – 8:49:24
- 5. Rosanna Buchauer (Germany) – 8:50:45
- 6. Audrey Tanguy (France) – 8:51:57
- 6. Marion Delespierre (France) – 8:51:57
- 8. Maite Maiora (Spain) – 8:56:40
- 9. Giuditta Turini (Italy) – 9:00:05
- 10. Sunmaya Budha (Nepal) – 9:00:28
Командний залік (жінки)
- 1. France – Blandine L’Hirondel, Audrey Tanguy, Marion Delespierre
- 2. Spain – Gemma Arenas, Maite Maiora, Marta Molist
- 3. Italy – Giuditta Turini, Camilla Spagnol, Alessandra Boifava
Бландін Лірондель – фінішувала першою серед жінок, зберігши завойований у 2019 році титул чемпіонки світу з трейлу. Окрім попереднього золота на ЧС з трейлу серед її досягнень також рекорд траси ОСС UTMB (2021р) та перемога на CCC UTMB цього року.
Срібло виборола відома шведська трейлраннерка, скі-альпіністка 41-річна Іда Нільсон, яка лідирувала значну частину гонки. Незважаючи на свій вік за останні 6 років вона завойовувала чимало перемог на престижних змаганнях на кшталт на The North Face 50 Mile (2016-2017рр.), Trancvulcania (2016-2018pp.), Marathon du Mont Blanc (2016p.), Zegama Marathon (2018p.). Бронзова призерка, іспанка Гемма Аренас (Gemma Arenas), якій зараз 43 роки, на минулому чемпіонаті світу була 7 в жіночому заліку. Вона виступає переважно в Іспанії – переможниця та призeрка Ultra Pireneu та Penyagolosa Trail.
***
2022 Trail World Championships 40k Men’s Results
1 – Stian Angermund (Norway) – 3:08 2 – Francesco Puppi (Italy) – 3:11 3 – Jon Albon (U.K.) – 3:13 4 – Max King (USA) – 3:17 5 – Kristian Jones (U.K.) – 3:17 6 – Thomas Cardin (France) – 3:19 7 – Andrea Rota (Italy) – 3:19 8 – Bogdan Damian (Romania) – 3:19 9 – Antonio Martinez (Spain) – 3:21 10 – Cristian Minoggio (Italy) – 3:21
Всі результати Чемпіоном на 40км дистанції став 36-річний норвежець Стіан Ангермунд, подолавши дистанцію за 3:08. Минулого року Ангермунд успішно виступав на Golden Trail World Series, створеної Salomon, перемігши у загальному заліку, а також перемагав і був неодноразовим призером на Marathon du Mont-Blanc. Те, що Ангермунд норвежець, можливо просто співпадіння але все ж, зверніть увагу на “норвежський метод”;)
Enduro-Notes #1: “норвежський метод” та еволюція IRONMAN
Франческо Пуппі (Італія) і Джон Альбон (Великобританія) були другим і третім з результатами 3:11 і 3:13. Пуппі посів п’яте місце на сходженні Пайкс-Пік на початку цього року, зазвичай бігає коротші рейси, а Альбон фінішував другим на цьогорічному CCC UTMB. У 2019 році саме Джонатан Альбон виборов золото на ЧС з трейлу.
2022 Trail World Championships 40k Women’s Results
1 – Denisa Dragomir (Romania) – 3:49 2 – Barbora Macurová (Czech Republic) – 3:51 3 – Emilia Brangefält (Sweden) – 3:54 4 – Nuria Gil (Spain) – 3:56 5 – Sheila Avilés (Spain) – 3:56 6 – Fabiola Conti (Italy) – 3:57 7 – Kimber Mattox (USA) – 3:57 8 – Eleanor Davis (U.K.) – 3:58 9 – Sharon Taylor (U.K.) – 4:01 10 – Julia Font (Spain) – 4:02
У жінок перемогу здобула зірка скайраннінгу 30-річна Денізи Драгомір (Румунія) з часом 3:49. Барбора Макурова (Чехія) була другою – 3:51, а Емілія Брангефельт (Швеція) – третьою – 3:54. Цікаво, що як Макурова, так і Брангефельт виступали на ЧС вперше, їм 23 і 20 років відповідно і, схоже, їхній шлях у трейлраннінгу ще тільки починається.
***
Українська збірна на WMTRC-2022
Фото української збірної на WMTRC-2022 (зліва направо): Олексій Мельник, Валентина Горбань, Анна Дармограй, Олена Хашко, Богдан Онищенко
Як вже зазначав вище, практично 90% збірної через війну не змогли взяти участь у цьогорічному ЧС з трейлу та гірського бігу. Хтось воює на фронті, хтось не виїздний з України, дехто – не зміг поїхати через фінансові причини. Тим не менш 5 українців таки взяли участь у WMTRC:
2022 Trail World Championships 40k
- Анна Дармограй – 4:32:37 (34 місце)
- Валентина Горбань – 5:17:13 (60 місце)
2022 Trail World Championships 80k
- Олена Хашко – DNF
- Богдан Онищенко – 11:40:34 (86 місце)
- Олексій Мельник – 10:04:25 (80 місце)
Враження українців:
Анна Дармограй
Це був мій перший ЧС, тому враження дуже позитивні. Я зробила все, щоб отримати позитивні емоції від змагань. Можливо показала і не найкращий результат але це був мій вибір – хотілося насолодитися цим рейсом.
Що запам’яталося – це підтримка. Ми відчували себе героями. Підтримка була дуже сильна! Нас хоча й приїхало цього року тільки п’ятеро але ми знали, що біжимо за всіх українців, – і за тих, які зараз воюють, і які не можуть поїхати та взяти участь у змаганнях. Практично з усіх країн до нас підходили й висловлювали підтримку. В тому числі таїландці – говорили, що дуже співчувають, що у нас війна в країні…
Акліматизація пройшла добре. Ми з Валентиною прилетіли заздалегідь, бігали у спеку, – і це спрацювало. Під час гонки – я часто зупинялася й обливала голову водою. Втратила на це багато часу але не шкодую, все ж хотіла отримати задоволення від змагань:)
Рівень організації мені сподобався. Єдине трохи важко було постійно їздити на обіди й вечері з готелю. Втім, розумію, що знайти готелі поруч на стільки учасників організаторам було не так просто. Також можу відмітити, що їжа була, скажімо так, не дуже спортивною. Але тут також слід враховувати культурні особливості приймаючої країни:)
Поки на цей сезон жодних бігових планів немає. На наступний рік буду вже в Європі щось планувати.
***
Валентина Горбань
Враження надзвичайно приємні! Потрапити, навіть, ні, стати учасником змагання такого масштабу – це вже шквал емоцій! Надзвичайно красивий парад, красиве відкриття, рівень топових спортсменів – зашкалює, і я тут серед них!! Уявляєш поряд пройтися біля Моуд, їхати в ліфту з Франческо Пуппі, перетнутися з Бландін, я в захваті була).
Запам‘ятався рівень емпатії тайців, ми прийшли на акредитацію – в них захоплення в очах, секретар організації плакала, дивлячись на нас. І так на вулиці зустрічали ще 2 людей, які бачили нашу форму, зупинялись, плакали і виражали своє співчуття… І звісно ж американці, ми стояли поряд, підходили, фотографувались, розказували, що приймають в себе українців!
Клімат – звикнуть можна). Акліматизація пройшла наче нормально, але в ідеалі все ж більше 2 тижнів мати на це. На 5 день по відчуттях не дуже і таки не дійшла ДН того періоду, коли вільно можна бігти темпову, тобто все ж часу малувато вийшло. Але в загальному вистачило, щоб на дистанції не стало зле чи щось турбувало сильно.
Рівень організації – тайці дуже постарались! З готелів курсували таксі-трансфери до Exhibition, де було стартове містечко, експо і зона обідів-вечерь. В той же час не дуже раціонально, що стільки часу витрачали на цю їзду туди-назад. Ще їжа, все ж занадто жирна для нас… Але на щастя було пару фургонів, де можна було взяти макарони «без нічого» чи то просто рис, все м‘ясо було жареним-в клярі, тобто перед стартом таке якось не Ок їсти. Ну і благо, що взяли з собою вівсянку – це і був передстартовий сніданок), бо нам видали бокси – але то їжа не для атлета перед стартом. Але то таке, в загальному нічого з цього не вплинуло якось на загальне враження. Орги ще трансфер до аеропорту організовували з готелів.
Побігати ще в Тайланді – ні, не хотіла би більше. Там в лісах повно живності, якщо на дистанції був звук, який я гадаю для відлякування живності, але не на всіх ділянках, по кущах постійно щось шаруділо). Мої тренування самій в джунглях проходили в постійному напрязі і концентрації зору, щоб не наступити часом на когось. І раз таки навіть на шосейній дорозі під ноги вискочила зміюка, а я їх боюсь, а ще ж є собаки-охоронці на плантаціях, – також кидаються.
Підтримка була велика! Ми її дуже відчували! Шкода, що Україну зараз в такий спосіб впізнають. Європейці, переважно, не виражали нічого, але американці, так! З Аргентини з нами фотографувались, з канадкою бігла, вона казала, що вони також приймають українців. І місцеві – такі чуйні та емпатичні! А про американців на саппорті – я просто в захваті! Той їх лід – це таке спасіння було на розігріте тіло! Вони звісно прекрасні в своїй підтримці.
***
Богдан Онищенко
Враження позитивні але краще, звісно, щоб команда А була наступного разу (я вже на неї не дотягую), хоча все це залежить від війни звичайно.
Клімат мені був без проблем, я до Азії звичний, бо довго тут мешкаю. Якоїсь акліматизації спеціальної не робив, та й часу, правду кажучи, на це не було – тож приїхав, пробіг і поїхав.
Рівень організації, вцілому, кращий ніж на минулому чемпіонаті світу, прогрес продовжується. Не без локальних нюансів, але то так, дрібниці.
Ставлення до української команди від наших союзників дуже позитивне – американці, поляки, брити і тд. Азія – нейтрально, нормально, нічого особливого.
З цікавого – завжди перевіряйте спорядження, якими б досвідченими трейлраннерами ви не були:) В мене зламалось все, що могло зламатися, з телефоном включно. Все в останню мить перевірив і поміняв окрім палиць, єдине що не перевірив. Абсолютно нові Leki під час рейсу не відкрились хоч ти що… а там вертикальний кілометр спочатку, ну і взагалі 5000м набору. Точніше – одна не відкрилась, а інша відкрилась а назад не склалась… Отак і біг з однією… не дуже, з повноцінно-робочими палицями було б значно краще.
Щодо самого чемпіонату світу – це комбінований гірський біг і трейл, може тому менше складних технічних ділянок, більшість підйомів можна дуже швидко йти (якщо є відповідна міць).
А ще, – дотримання правил все біль жорстко відстежується, наприклад, якщо сказано, що куртка має бути 125 гр мінімум, то так і має бути – перевіряють все і всіх. Раніше було більше пофігізму
Організатори мають план активно залучати африканців (спілкувався з ними) – цього разу Уганда і Кенія. Ну, вони на всіх коротких гірських дистанціях й позаймали подіуми. Далі буде більше, такі в них думки/плани.
***
Олексій Мельник
Я не вірю в таку теплу акліматизацію. В першу чергу акліматизація – це висота. Там було часом свіженько, а часом дуже жарко. Дівчата, крім Олени, прилетіли заздалегідь. Можливо, це і вплинуло на те, що Олена не змогла фінішувати. А так, не думаю, що моя акліматизація сильно відрізнялася від акліматизації дівчат, наприклад.
Траса бігова, нормальна, хоча я біг з палицями. Хотілося вибігти з 10 годин. Бігуни дуже сильні. Мабуть зараз надто багато набрав ваги, першому місцю майже 3 години програв – це до біса. Але, 7:15 на 80км – це дуже швидко. Таке враження, що це не я тут в Тайланді живу, а вони:)
Так, підтримка відчувалася – і під час церемонії, від представників різних команд. І на трасі литовці, американці – багато хто підтримував. Американці допомагали нам на пункті підтримки, за що їм, звісно, велика дяка: харчування, вода, кола, лід. У мене не було дропбегу скинути їм, тож всі 12 гелів – ніс з собою. Місцеві – вони все ж більш нейтрально налаштовані. Бо якби хотіли та якось за нас переживали – надали б нашій команді саппорт, а так американці добре що зголосилися допомогти.
Організація нормальна. Видавали квиточки на обіди та вечері. Все досить непогано, хоча їжа в Європі у 2019 році мені більше сподобалася. Готель був за 3 км до старту, трьох зірковий. Можна було заздалегідь трасу побачити.
Фото української збірної напараді націй WMTRC-2022:
***
Що ж, перший об’єднаний чемпіонат світу завершено, досвід отримано і, насправді, трейлова бігова спільнота вже готується до наступного об’єднаного чемпіонату, який проходитиме у Інсбруку і Стубаї, Австрії 5-10 червня 2023 року. Згідно прес-релізу World Athletics організатори очікують 1400 атлетів із близько 60 країн.
Хочеться сподіватися що до того часу ми вже витуримо окупантів з росії та їхніх поплічників на їхні болота і переможемо. Та почнемо повертатися до повноцінного мирного життя, в тому числі й до спортивного.
Слава Україні!
Фото обкладинки статті: https://wmtrc2021thailand.com/wmtrc2021home-2
0 коментарів