Люди – люблять скандали. На жаль. А тому – довго вагався чи вартує взагалі публікувати цей текст. Адже кількість коментарів під моїм дописом і дописом Сергія Cапіги – напевно вже переплюнула «ФБ-батли» між прихильниками різних спортивних годинників 🙂 Але по-перше – обіцяв викласти свою точку зору, а по-друге – є двозначності у сприйнятті ситуації, то хотілося б прийти до якогось «спільного знаменника». Адже, сподіваюся, ще не один старт попереду🤞🤞. А трейлраннінг, вид спорту яким ми займаємося і який любимо – має якісь загальні засади і цінності. Як і будь-який вид спорту. І не можна трактувати їх так, як тобі зручно.
Як на мене інцедент, який трапився на Fun Karpaty Trail 2021 є певним сигналом для учасників та організаторів трейлів в Україні. Сигналом, що на подібні випадки – слід звертати увагу. Та вживати відповідних заходів. Трейлраннінг – досить молодий вид спорту в Україні. Неможливо все одразу прописати і врахувати у положеннях/регламентах. Але в Європі та США – трейли бігають значно довше. Є міжнародна організація трейлраннінгу ITRA і ми, зрештою, маємо керуватися напрацьованими за десятиріччя практиками врегулювувати тисячі різних спірних питань, не «вигадуючи свій велосипед».
Також, перш ніж почати, хочу одразу сказати наступне:
- Переконаний, що Андрій та Сергій діяли «без злого наміру» отримати якусь перевагу. І це добре. Поважаю їх обох як сильних суперників і часто ставлю у приклад (собі та іншим). Але логіка, якою керувалися хлопці СВІДОМО «зрізаючи шмат дистанції», а потім оцінюючи це як «якусь дрібницю» – хибна докорінно. Так робити не можна. Зовсім. Незалежно від того – наскільки це впливає/не впливає на результат!
- Жодним чином не хочу своєю критикою знецінювати сам старт Fun Karpaty Trail-2021 та зусилля організаторів, які намагалися розібратися і владнати ситуацію, що склалася. Змагання провели на чудовому рівні, з практично ідеальною розміткою, хорошим набором учасника та афтер-паті. Організатори прийняли рішення, яке вважали оптимальним в ситуації, що склалася. Що зроблено – те зроблено. Це вже – історія. Але як на мене, рішення було не адекватне ситуації. А відповідно, варто це врахувати на майбутнє і вибудувати якийсь алгоритм дій в подібних ситуаціях, який можна буде використовувати організаторам будь-якого трейлового старту.
- Можливо, моя позиція сьогодні з “суворими штрафами” за чітінг – буде видаватися позицією “ідеаліста” відірваного від “реальності”. Але і 5 років тому штраф за відсутність 20 грамового пластикового стаканчика з обов’язкового спорядження видавався нонсенсом і викликав бурхливі дебати, а зараз – це загальноприйнята норма 😉 Тому я говоритиму про чітінг та fair play з надією, що це в першу чергу прискорить процес “еволюції” нашого бачення і наближення “стандартів” на українських стартах до стандартів на змаганнях з трейлу світового рівня. Ми бігаємо трейли аби випробувати себе і свої сили, щоб зарядитися азартом перегонів, щоб отримати насолоду від дистанції, природи навколо та й самої тусовки. Кубки, грамоти, медалі – не цінніші за весняні крокуси біля стежки…
Але так, ми – ще змагаємося. І дуже дивно, якщо знаходячись на одному полі ми «граємо за трохи різними правилами». І як на мене є великий позитив, що питання яке виникло – обговорюється з різних сторін. Сподіваюся, кожен з учасників подій зробить правильні висновки🙏 Побігли!
Case stydy: «зрізана петля»
Власне історію можна почати з КП1 на 18км. Ми прибігли туди з невеликою різницею в часі – я кілька разів добряче гепнувся на глинистому спуску, тож замикав четвірку. Анатолій Новак і Андрій Ткачук – бігли попереду. Я за Сергієм Сапігою. Трохи затримався на КП1 аби поповнити запаси води та з’їсти банан – апетит на цьому трейлі був чомусь «звірячий» 🙂 Потім ще зупинився неподалік КП аби в потічку помити ліву руку, яка досі була в глині після падіння. Став наздоганяти хлопців. Толік якраз повертав праворуч, за ним біг Андрій, трохи позаду – Сергій. Раптом Сергій зупинився та щось гукнув Андрію. Андрій призупинився, розвернувся і вони побігли поруч з парканом просто на пагорб.
Я підбіг ближче вагаючись чи треба діставати палиці, бо підйом в який побігли хлопці – був крутенький. Але побчив, що розмітка (фарба і стрічки) йдуть праворуч. Мене такий «поворот» подій здивував. Переключив Suunto на режим треку – як і розмітка, трек вів праворуч. А чому ж вони побігли прямо, ще й з набором? Поки я розмірковував хлопці вправно «сапали» під гірку, наближаючись до вершини. Відчуваючи себе трохи в дурнях – побіг по треку і розмітці…
Як потім з’ясувалося, трек маршруту робив «петлю» приблизно 1,3км з плавним набором близько 40 метрів і виходом на полонинку та наступну частину треку, що йшла вгору. Хлопці ж побігли через гірку з набором близько 60м і петлею у 900м таким чином «зрізаючи» близько 400-500м. Коли я пробіг «петлю» – їх вже не бачив аж до самого фінішу. Я не знав на скільки відстаю але розумів, що вони десь попереду. На жаль, наздогнати їх так і не вийшло.
Як розвивалися події далі
Після фінішу – я підійшов до Андрія та Сергія і сказав, що ви, друзі, «зрізали» і це не чесно. Відповіді мене дещо здивували.
Андрій сказав, що побігли через пагорб, бо тудою вже 4 роки проходить дистанція БукоМиль і що Олівсон*, наприклад, ніколи не робить таких «безглуздих» з т.з. трейлу петель.
* Олександр Олівсон – організатор багатьох трейлових стартів в Україні в т.ч. найстарішого трейлу «Карпатія», а також Гуцул трейлу та 100 БукоМиль.
Сергій сказав, що він взагалі блуканув на 600м у Ворохті але я все рівно його не наздогнав. Якби, мовляв, різниця в часі між нами була б у хвилину-дві, то може ота їхня з Андрієм зрізка і відіграла роль, а оскільки різниця була більшою, то це і не важливо. На моє зауваження щодо правил і що закордоном за таке дискваліфікували б послідували аргументи, що це «трейл» і тут норм бігти по коротшій траекторії, якщо, наприклад – йде серпантин і що на ЧС в Італії всі десь зрізали але нікому нічого не було…
Ок, пішов шукати суддів.
Виявилося, що Толік Новак, який пробіг «петлю» першим теж до суддів звертався через цю «зрізку». В його випадку – оскільки він був попереду, хлопці спустилися одразу перед ним і, можна сказати, лише трохи скоротивши відставання. Але Толік «намотав» ще оці 400-500м, звісно.
Що, власне, відбулося?
Свідоме зрізання частини дистанції – це чітінг (англ. сheating – обман).
ITRA (International Trail Running Association) – прямо визнаає чітінг, як порушення принципу «чесної гри» (англ. fair play), одного з базових в будь-якому виді спорту.
Фактично принцип fair play – забезпечує «рівні умови усім» учасникам змагання. Про які змагання може бути мова, якщо ворота у однієї з футбольних команд на 2см вужчі? Все на все впливає.
Що ж «хибного» у логіці Андрія та Сергія?
1) «Ми так 4 роки вже бігаємо БукоМилі… Олівсон таких петель не робить аби не зрізали».
Це були FunKarpaty Trail, а не БукоМилі, зі своєю «унікальною» ниткою маршруту, яка місцями і справді повторювала маршрут БукоМиль. Відповідно, згідно регламенту – хочеш чи ні, а мусиш бігти всі ті «нелогічні» на твою думку петлі. Бо у Організаторів старту своя логіка і бачення маршруту. Їх потрібно елементарно поважати. Вони витрачають ресурси волонтерів і зусилля на планування/розмітку не для того, щоб кожен учасник біг як йому зручніше чи звичніше.
А те, що інші Організатори «петель» не роблять – це їхнє бачення і підхід (мабуть з врахуванням менталітету деяких учасників:). От і все. І цей підхід так само заслуговує поваги, як і перший і так само слід дотримуватися тих, інших правил, якщо біжиш БукоМилі.
Зрештою, трейл – це довіра. Організатори – не можуть на всіх поворотах поставити Волонтерів чи контрольні пункти або ж точки зчитування чіпів/відеонагляд і т.д. аби все контролювати. Це буде не трейл, а треш! :):) Ми біжимо багато годин автономно на власній відповідальності. Є екстремальні погодні умови чи ситуації, коли доцільно і, навіть, потрібно змінювати маршрут. Але це точно не про погоду і ситуацію на FunKarpaty Trail-2021.
2) «Блуканув на 600 метрів»
В трейлі – це буває. Правда. Навіть, маючи трек. Ти захоплюєшся гонкою, особливо спуском чи переслідуванням когось – і можеш відхилитися від маршруту, проскочити розмітку. Але маєш як тільки помітив відхилення – повернутися на маршрут. І ти зовсім не маєш права згідно будь-якого регламенту (в т.ч. регламенту FunKarpaty Trail) СВІДОМО відхилятися від маршруту – модифікуючи його. В цьому основна «хибність» позиції Андрія та Сергія. Вони прийняли рішення пробігти так, як їм видавалося «логічнішим» та «зручнішим».
3) «Це трейл, тут норм бігти по коротшій траекторії, якщо, наприклад серпантин».
По-перше, ні. Є маршрут і якщо орги вирішили повести трек серпантином – мабуть вони мали на меті або убезпечити учасників (деякі серпантини забігати чи збігати по коротшій траекторії – собі дорожче:) чи зробити таким сам трек. Якщо петлі серпантину зовсім «коротенькі» гадаю відхилення у 2-3 метри від стежки не дасть особливої переваги. Це твій ризик, твої ноги і нерви. Хоча, тут є ще важливий фактор – видимість тебе суперниками. Якщо вона змінюється під час «зрізання» навіть такого «невеличкого серпантину» суттєво – я би класифікував це вже як чітінг, бо це впливатиме на хід гонки.
По-друге, – місце, де зрізали Андрій та Сергій – це був НЕ СЕРПАНТИН. Була зрізана 1,2-1,3км петля, на якій ні я а ні Анатолій ніяк не могли бачити суперників, що вже давало їм перевагу.
4) «На ЧС і Італії всі/багато учасників зрізали і нічого».
Відсутність покарання, а особливо на стартах такого рівня – це зовсім не аргумент. І не привід порушувати регламент змагань;) Це, швидше, «претензія до організаторів» чому покарання не було і як так склалося, що всі бігли і це було норм. Натомість – це ще один аргумент, чому покарання таки мають бути чітко прописані в регламентах стартів. Адекватно-жорсткі. Але про це вже коли проаналізуємо реакцію суддів/організаторів.
Як вчинили судді (вони ж і головні організатори)
Найперше вони подякували за звернення, сказали, що я не один звернувся, а і Анатолій Новак казав їм про зрізування маршруту хлопцями. Далі зауважили що це свято трейлу і вони не хочуть якихось сварок та розбірок. Запитали про подібні кейси і як оцінюю ситуацію, що робити.
Я відповів, що не думаю, що таке зрізання тягне на DSQ*, хоча за регламентом це може бути, бо це – «сходження учасника з маркованої нитки маршруту».
*DSQ – дискваліфікація (англ. Disqualification). У регламенті FunKarpaty Trail-2021 написано, що:
Організатор змагання не гарантує отримання особистого результату кожним учасником у таких випадках:
• учасник невірно прикріпив номер;
• учасник стартував або фінішував з чужим номером;
• стартовий номер порваний, зім’ятий і т.п.;
• сходження учасника з маркованої нитки маршруту
Крім того, де гарантії, що вигравши тут трохи часу – хлопці, наприклад, не зрізали в інших ділянках? Розказав, що біг групою чи коли суперники в межах видимості – відрізняється від соло-бігу, де ти частіше мусиш скидати швидкість аби звіритися з треком, вивірити маршрут, а не просто біжиш «слід у слід» тому, хто попереду. Як тепер можна спрогнозувати результат гонки, якби Андрій та Сергій побігли по треку? Ніяк! Це просто неможливо!
Сказав, що на інших змаганнях, згідно регламенту давали штрафи на певний час за такі речі. Одного разу на півмарафоні в Голосієво, наприклад – сам заробив 10хв штрафу, коли побігли групою по неоновленому треку замість розмітки. Толік, наскільки я зрозумів, казав про штрафи 20хв в UTL за відсутність елементів обов’язкового спорядження.
Судді подякували і пішли думати.
Перед нагородженням до мене підійшов Олексій, сказав, що прийняли рішення зробити штраф Андрія та Сергія на 10хв і це вплине на розподіл місць у фінальному протоколі. Однак, потім, нагородження довгої дистанції відклали через те, що ще не фінішувала 3-я призерка серед дівчат.
Через деякий час судді покликали мене, Анатолія, Андрія та Сергія. Відкрили мапу з треком маршруту на моб. Стали рахувати, що там був більший набір, а тут довша дистанція і сказали – хіба це тягне на 10 хв? Всього десь 400м різниці. Десь на 2хв? Андрій і Сергій сказали, що десь так і є, не більше. Ми з Толіком відповіли, що 2хв то й дві. Ви судді – ви вирішуєте. На тому і розійшлися. Потім було нагородження, призи, тортики, святкування…
Зрештою і у фінальних протоколах лишили штраф у 2хв.
Чому, як на мене, покарання було неадекватним?
1. Що «дорожче»: стаканчик чи 400-500 метрів зрізу дистанції?
Регламент – основний документ змагань. Це не «формальність». Якщо організатори та учасники не будуть йому слідувати – це коллапс. Хлопці порушили СВІДОМО регламент, втім – це практично не вплинуло на їхні результати. Як так?
Чому за відсутність елементів обов’язкового спорядження – карають великими штрафами в часі по 20хв, а інколи і 30хв? Бо це з одного боку безпека учасників, а з іншого – fair play. Хоча стаканчик чи ізофолія важать мізер, якщо їх немає – ти порушив регламент і принцип fair play, бо в решти учасників вони є, навіть якщо теж їм не потрібні і тільки заважають.
Колись, на моєму першому Гірському марафоні «Дземброня» (в рамках якого проводився чемпіонат України з гірського бігу) – не було навіть списку обов’язкового спорядження (!). Це 2016 рік. Але вже на Chornohora Sky Race-2016, який біг через кілька місяців – такий список був. І були покарані як серед тих, хто фінішував і претендував на призові місця, так і серед тих, хто не претендував.
Зараз списки обов’язкового спорядження – увійшли в «трейлову культуру» і ніхто вже не сперечається чому такі високі штрафи за такі “дрібниці”.
То невже те ж саме не має стосуватися чітінгу/свідомого зрізання шматка дистанції?
2. Чітінг, який «ні на що не впливає»?
Зумисне неподолання частини дистанції – це серйозне порушення не тільки з огляду на етику і принципи fair play. Адже потім і «порушники», і ті, хто бігли весь трек отримують результати, які йдуть в міжнародні рейтинги. І, можливо, впливатимуть на відбір до збірної чи «номінування» в ті чи інші конкурси і т.д.
Можливо хтось пам’ятає цікавий «кейс» із французьким трейлраннером Ксав’є Тевенаром (XavierThevenard), який трапився у 2018 році на Hardrock 100? (докладно про це є тут і тут). Тоді Ксав’є лідируючи під час гонки десь на 70км скористався «допомогою» групи підтримки» в недозволеному місці – за кілька км від пройденого КП. Йому просто поміняли рюкзак (мабуть на такий самий тільки з гелями та водою/колою) і посипали голову льодом. Але це помітив хтось із місцевих. Хто був в темі і знав, що не можна надавати підтримку учаснику за межами КП згідно правил встановлених з самого початку заснування Hardrock100. Він зняв відео, зробив фото і надіслав оргам.
Орги довго думали, що робити – Ксав’є за цей час встиг добігти до КП на 91-ій милі. Початково Ксав’є йшов на «рекорд траси» але під кінець гонки це вже просто був відриву від 2 місця десь на 1,5 год. Його зупинили на КП, дали листок з питанням від оргів і час на відповідь. Надіслали відповідь оргам. Через якийсь час після наради орги прийняли рішення про DSQ Ксав’є з можливістю завершити дистанцію і подаватися на участь наступного року. І це, незважаючи на те, що Ксав’є лідирував, він «зірка ультратрейлу», до цього на Hardrock100 ніколи нікого не дискваліфікували, а надана йому допомога командою можна сказати була просто «мінімальною» і «ні на що не впливала».
«Нам повідомили, що бігунові Ксав’є Тевенар була надана допомога за межами станції допомоги. Після ретельного розгляду, вивчення фактів і бесід з постраждалими сторонами було підтверджено, що Ксав’є був зустрінутий на узбіччі дороги в двох милях від Ouray і отримав лід і воду. На жаль, було прийнято рішення дискваліфікувати Ксав’є на Hardrock в цьому році. Наші правила захищають цілісність Hardrock і цінності справедливості і спортивного рівності для всіх учасників. Хоча порушення було явним і істотним, ми не вважаємо, що воно було зроблено зі злим умислом, і запрошуємо Ксав’є приєднатися до лотереї для майбутніх Hardrock.»
Ксав’є тоді, звісно, образився, хоч і визнав, що допомогу було надано та написав, що не очікував такого аж занадто «жорсткого» рішення. На його думку, було б достатньо години чи двох штрафу…
Чи справді, достатньо?
Але, в інтерв’ю директор гонки так і пояснив їхнє рішення – діяти з огляду на ціннісні засади Hardrock100 та захист прав усіх учасників.
Бо в змаганнях – все на все впливає…
3. Сила прецеденту
Гадаєте, до випадку на Fun Karpaty Trail-2021 ніхто ніколи СВІДОМО не зрізав ні на яких змаганнях? Я б теж хотів у це вірити.
У 2019 році Наталія Філатова зверталася до оргів Чорногори з фактом зрізання учасниками частини маршруту. Це DNF з огляду на неподання треку дистанції або ж і DSQ з огляду на порушення бігової етики. І що? Випадок фактично проігнорували. Адже, не йшлося про боротьбу за місця. Але чи дає це право тим, хто зрізав вважатися так само фінішерами ультри? Як на мене – ні. Чи повинні орги вжити заходів, розібратися – так.
Втім, на це – не звернули увагу. І, як наслідок, якщо ми візьмемо положення наймасовішого трейлового старту і “еталону” Chornohora Sky Marathon та найстаріший старт – «Карпатія» у жодному з них за «зрізання» дистанції не передбачено покарання* (*якщо не йдеться про непроходження КП). А дарма. Як показав час – це потрібно зробити…
Трейлове ком’юніті – в Україні дуже маленьке, порівняно навіть з біговим загалом. Ми знаємо одне одного. Пересікалися на бігових стартах вже не один раз і довіряємо одне одному. Серед нас є люди з найрізноманітніших професій, багатодітні та незаміжні, учасники ЧС і які бігають просто для фану. Кожен з учасників вкладає час та сили у підготовку. Втім, ніхто не є «вийнятком» із правил, які поширюються на всіх учасників. Чи боряться люди за тумбу чи ні. Роблячи такі вийнятки – орги самі «копають яму» своїм стартам (та й стартам інших оргів), бо заохочують до подібних дій інших. А крім того – знецінюють власні зусилля з організації заходу.
Як ставляться до різних форм чітінгу закордоном?
Все дійсно залежить від гонки та організаторів. Але, якщо шукати якісь «орієнтири», можна, наприклад подивитися на старти, які входять до Світової серії ультратрейлів UTWT.
На разі, я двічі брав участь у Cappadocia Ultra Trail. В їхньому регламенті чітко прописано:
Зверніть увагу пункт 2: «зрізання дистанції» чи використання транспортного засобу – DSQ.
Що робити зараз з усім цим? Куди бігти?
Це – головне питання. Найпростіше «забити» на то все (судді ж прийняли рішення, що ще треба?) і посміятися над «прискіпливим науковцем», який замість зробити пробіжку – пише всі ці до-овгі лонгріди про якісь там принципи. Тренуйся більше, бігай краще – буде тобі щастя:) Але. Хотілося б, щоб усі учасники інциденту зробили з нього правильні висновки на майбутнє.
Тому, резюмуючи все вищесказане, що би пропонував:
- Організатори трейлових стартів – будь ласка зверніть увагу на інцедент зі зрізанням ділянки маршруту на Fun Karpaty Trail. І: 1) при складанні регламентів/положень ваших змагань: пропишіть чітко DSQ чи жорсткі штрафи у хвилинах/годинах за чітінг (так само як є у випадку відсутності обов’язкового спорядження); 2) не соромтеся перевіряти треки переможців та призерів у Strava, Suunto App чи інших додатках, якими вони користуються, особливо, якщо є звернення з підозрою на порушення, особливо якщо йдеться про місця на тумбі; 3) в разі спірних чи незрозумілих питань – в першу чергу звертайтеся до міжнародних практик, ціннісних засад ITRA.
- Учасники трейлових змагань – будь ласка зверніть увагу на такий універсальний принцип в усіх видах спорту як «fair play». Якщо ви бігаєте за правилами трейлраннінгу – ДОТРИМУЙТЕСЯ їх, а не вигадуйте власні. Є трек. Фінішер – це той, хто подолав трек дистанції. Ненавмисна зміна треку (заблукав) чи з огляду на обставини (травма/негода) – допустима, а СВІДОМА/навмисна зміна треку – категорично ні. Незалежно від того як ви його змінюєте. Це вже чітінг. Він може «ні на що не впливати» чи впливати «не суттєво» – як відсутність 20-и грамового пластикового стаканчика. А може і в пливати. І чомусь же придумали в трейлі певні правила, і чомусь існують регламенти, яких мають дотримуватися ВСІ учасники.
Можна нескінченно довго “торгуватися” за штрафні хвилини, оцінювати “ступінь провини”/невинуватості та доводити, що “це б і так ні на що не вплинуло”. Але, як на мене – це малопродуктивно і шлях в нікуди.
Нас усіх об’єднує любов до гір, трейлу, емоцій, які дарують змагання. Сьогодні переміг ти, завтра – твій товариш, справа не в цьому. Бо в першу чергу – ми ж змагаємося з собою. Але, гадаю, ми всі, трейлраннери, учасники, волонтери, вболівальники, хочемо, щоб трейлраннінг в Україні розвивався і ставав так само популярним, як і в Європі, США. А для цього, для виходу на якісно-новий рівень, важливо не тільки те, які сувеніри в наборі учасника, які медальки та призи приготували переможцям. Важливо ж іще просто наявність простих і зрозумілих ЄДИНИХ «правил гри» та їхнє дотримання усіма. Тоді слово «трейл» не буде асоціюватися з якимось «трешем», бігами навпростець через болота у бігунів-шосейників. Вони будуть охочіше пробувати свої сили. Та й учасники з-за кордону – приїжджатимуть частіше…
Еволюція – не результат, а процес. Часто – болісний і не такий вже приємний:)
Втім, я переконаний, що через розгляд та обговорення випадку зі зрізанням частини маршруту на Fun Karpaty Trail-2021 та інших подібних і не дуже подібних ситуацій – можна робити правильні висновки та рости і розвиватися далі, прогресувати. Всім нам – як учасникам, так організаторам.
Мені важливо було поділитися своїм баченням ситуації. Щоб по-перше, залишити те, що трапилося для «історії» і рухатися далі. А по-друге, донести важливість дотримання базових правил трейлраннінгу та принципу fair play – речей, які чомусь сприйматися як «другорядні» і “не важливі”. Все, тепер – біжу готуватися до наступного старту 😉
До зустрічі на стежках! 🙂
Фото обкладинки статті: старт Гірського марафону Fun Karpaty Dynafit Trail-2021
