Ноги важчають. Піт заливає очі. А клята маска, від якої тягнеться трубка до газоаналізатора, тисне на обличчя заважаючи нормально дихати. Доріжка у черговий раз прискорюється, збільшуючи кут нахилу. Це означає, ще один двохвилинний раунд проти бездушної машини. Вона не має співчуття, не знає страху, не відчуває болю і буде збільшувати швидкість і кут, аж допоки її не вимкнуть з мережі. Навіть якщо намотає того, кого обстежують на свої коліщата. Бездоганний суперник…
Гуркіт машини посилюється і я швидше відчуваю аніж бачу на моніторі, як знову збільшилися швидкість руху полотна. Хекаю як паровоз. Але відкидаю думки аби зупинитися зараз. У цієї доріжки – неможливо виграти. Однак, в будь-якому разі – можна ще позмагатися й спробувати виграти у самого себе, покращивши результати, які були три роки тому…
***Вперше функціональне тестування я пройшов у 2016 році, наприкінці сезону. Тоді, вирішив попрацювати на результат – тож треба було зрозуміти в якому стані знаходиться організм, визначити (нарешті:) індивідуальні зони інтенсивності навантажень, щоб тренуватися більш ефективно, а також побачити, які є лімітуючі фактори та можливі зони «росту» і розвитку потенціалу.
Вдруге – проходив тестування через дев’ять місяців, на тиждень перед Chornohora Sky Marathon 2017, коли виходив на пік форми.
Марафон і… ще трішки? А що як пробігти УЛЬТРА?
І ось через 3 роки – мої м’язи ніг знов наповнюються молочною кислотою, а легені от-от розірвуться в даремних спробах вдихнути ще ковток повітря у двобої з біговою доріжкою…
Що ж таке функціональне тестування і для чого воно потрібно?
Функціональне тестування – група тестів, які використовуються для того щоб визначити рівень стану основних систем організму задіяних у тренувальному процесі атлета, відслідковувати його прогрес, виявити дисбаланс та відкоригувати підготовку.
Насправді, тест на доріжці – ергометрія з газоаналізом – це тільки один з тестів. Хоча саме він – запам’ятовується найбільше 🙂
Що включає функціональне тестування?
Тут все залежить від поставлених задач та можливостей конкретної лабораторії. Функціональне тестування у лабораторії VO2max Докос Медікал включає:
· електрокардіографічне дослідження;· математичний аналіз варіабельності серцевого ритму;· сегментарний аналіз складу тіла;· спірометрію;· ергоспірогазоаналітичні обстеження.
Окрім того за підсумками тестування – даються письмові рекомендації та за потреби фахівець робить додаткове роз’яснення і консультацію.
Як проходить функціональне тестування?
1. Електрокардіографія
Електрокардіографічне обстеження (ЕКГ) – це найперший тест, який роблять перед навантаженням . Він і дозволяє виявити можливі відхилення в роботі серця, що важливо знати перш ніж починати серйозні тренування.
ЕКГ дає можливість відслідкувати наскільки адекватно серце сприймає поточне тренувальне навантаження (чи є ознаки напруження в роботі серця) чи відсутні ознаки гіпертрофії серця (патологічної) або ж ішемії.Певен, що кожен проходив ЕКГ принаймні кілька разів у житті, тож зупинятися на ній не буду. Єдине, що цікаво у лабораторії електроди прикріпляли не на руки-ноги-груди, як зазвичай – а на спину.
Звісно важливо зазначити, що інтерпретація даних ЕКГ дуже залежить від профілю фахівця. Якщо ви бігаєте марафони і ультра та надумаєте «про всяк випадок» зробити ЕКГ у звичайній лікарні – пильнуйте! А то можете комусь суттєво зруйнувати усталену картину світу. Бережіть звичайних лікарів від надмірного стресу, вони ще потрібні для звичайної медицини. Натомість, користуйтеся послугами спортивних кардіологів чи фізіотерапевтів.
2. Аналіз варіабельності серцевого ритму
Аналіз варіабельності серцевого ритму (Heart-rate variability (HRV)) – методика, яка дозволяє визначити рівень стресу в організмі шляхом статистичного аналізу часових проміжків між зубцями R на електрокардіограмі. Сьогодні, чи не найкращий метод для відслідковування реакції організму атлета на навантаження, протікання процесу відновлення, а також зростання рівня тренованості.
Процедура займає кілька хвилин. Спершу оцінюється частота серцевих скорочень (ЧСС) у положенні лежачи, далі – переходимо в положення стоячи, і за вираженістю реакції ЧСС можна зрозуміти ступінь відновлення після попередніх навантажень в даний момент, а також адекватність реакції на стрес – співвідношення гальмування і збудження нервової системи.
3. Аналіз складу тіла
Для аналізу складу тіла використовується метод біоелектричного імпедансу. Принцип метода полягає в тому, що через тіло в місцях контактів з електродами (руки та ноги) проводиться слабкий електричний струм (майже не відчутний). М’язова і жирова тканини відрізняються за електропровідністю – тож можна досить точно визначити процентний вміст м’язів і жиру як в самому організмі, так і в окремих його частинах.
Норми вмісту жиру у чоловіків та жінок суттєво відрізняються. І, якщо для бігунів чоловіків нормою, що не призводить до надлишкового стресу буде 5-10% жиру, то для жінок – не рекомендується переходити межу в 15%. Все що вище – це вже «надлишок», який можна сміливо спалювати і який є резервом покращення результатів.
4. Спірометрія
Спірометрія – це методика, що дозволяє визначити функціональні можливості системи зовнішнього дихання та оцінити ефективність/економічність дихання, можливості дихальної системи при навантаженнях різної інтенсивності. Крім того, можна встановити наявність патологій на рівні провідності дихальних шляхів і роботи міжреберних м’язів, які можуть обмежувати працездатність атлета.
Її спершу проводять у стані спокою, а потім роблять кілька тестів: на пікову швидкість видиху та максимальну довільну вентиляцію легенів. Ось тут вже доведеться трохи піднапружитися аби видати свій «максимум».Далі вже спірометрія буде супроводжуватися газоаналізом під час тестування на біговій доріжці.
5. Газоаналіз та ергометрія
Газоаналіз – визначення співвідношення газів (кисню та вуглекислого газу) у повітрі, яке вдихає та видихає атлет. Принцип даного методу в тому, щоб відстежувати співвідношення зміни концентрації вуглекислого газу і кисню в повітрі, що видихається в порівнянні з тим, який вдихався. Дане співвідношення в поєднанні з деякими додатковими показниками дозволяє з високою точністю визначити, які системи енергозабезпечення задіяні в даний момент часу і яке їх співвідношення в забезпеченні роботи м’язів.
За допомогою газоаналізу можна визначити потужність механізмів енергозабезпечення атлета, функціональні резерви і його перспективність в плані подальшого підвищення спортивних результатів. І саме цей метод є найточнішим інструментом для розрахунку індивідуальних зон інтенсивності, без чого неможливо цілеспрямовано впливати на процеси в організмі від яких залежить результат.
Ергометрія – це якраз і є метод вимірювання рівня фізичної працездатності, який проводиться на біговій доріжці. Спершу усе досить «невинно» – 5 хв швидкої ходи, а потім – починаються змагання із доріжкою, з яких, як переконував асистент лабораторії, поки ніхто ще не вийшов переможцем… Після цього – знову кілька хвилин швидкої ходи-заминки та ЕКГ для оцінки швидкості відновлення.
Результати функціонального тестування
1. Електрокардіограма
З підліткового віку у лікарів були претензії до роботи мого серця, через аритмію. І саме через це я мав довідку звільнення від бігу на фізкультурі аж до першого курсу університету. Втім з 12 до 16, а потім з 19 до 27 років, я активно займався карате (та іншими бойовими мистецтвами), де були елементи як силових так і аеробних навантажень
На щастя, з віком підліткова аритмія пройшла. Я почав бігати та складати нормативи на фізкультурі в університеті, а в 2011 році – пробіг свій перший марафон. Тепер, оскільки довідку на ультрамарафонські дистанції вимагають обов’язково і скрізь (як у нас, так і на закордонних стартах), електрокардіограму роблю 2-4 рази на рік, постійно відслідковуючи стан серця.
Повтоюся, що краще аби ЕКГ робив не звичайний лікар, який буде жахатися брадікардії та інших адаптаційних відхилень у роботі серця, а лікар спортивний, який розуміє специфіку роботи серця тих, хто бігає довгі дистанції.
Мій пульс у стані спокою становить 45-55 ударів на хвилину. Мінімум, який фіксував, під час сну за допомогою Suunto 9 – 32-33 удари на хвилину. Оптичний датчик годинника Suunto 9 досить точно фіксує пульс у стані спокою. А ось при фізичних навантаженнях – ліпше користуватися ременем з пульсометром.
Максимальний пульс, який розганяв під час тестування – 206 ударів на хвилину, під час гонок, якщо вірити пульсометру – 222 удари. Ось чому «чарівна формула» визначення максимального пульсу: 220 – вік, згідно якої у мене максимальний пульс мав би становити 184 удари – дуже відносна. Можливо, вона краще ніж нічого на початку, тим паче що все одно новачкам не рекомендують перевищувати пульс у 130 ударів на хвилину. Але для серйозних тренувань – на цю формулу точно не варто покладатися.
2. Спірометрія
Ще у старших класах школи, а потім і в університеті та під час профмедобстежень – нам проводили вимірювання життєвої ємності легенів. Старші класи, пам’ятаю мав ЖЄЛ на рівні – 3,6л, в студентські роки – 4,2л, після першого функціонального тестування у 2016р. ЖЄЛ вже складала – 5л. Цікаво, що саме в той час я пішов вчитися плавати і за 9 місяців на наступному тестуванні ЖЄЛ вже був на рівні 5,7л. Ось вам і користь басейну для розвитку легеневої функції;)
Наразі, карантин, який позбавив можливості користуватися басейном останні більш ніж пів року призвів до того, що ЖЄЛ майже повернулася до значення 2017р. І складає 5,1л.
3. Структура тіла
За 3 роки, згідно з даними аналізу складу тіла – я постаршав на 4 роки і тепер мій «метаболічний вік» не 17, а 21. Що ж – нарешті повноліття 😉
Відсоток жиру дещо зріс з 5,7 до 5,9%. Але три роки не пропали за дарма – вдалося збільшити масу м’язів на цілий кілограм!
Ще у першому тесті – спостерігалася певна асиметрія між ногами (права мала на 0,5% більше м’язів, ніж ліва). Тепер ця диспропорція посилилася. І це – незважаючи на те, що під час ЗФП завжди роблю трішки більше повторів на ліву. Доведеться спробувати робити ще більше.
4. Газоаналіз і ергометрія
Тут результати виявилися не дуже втішними. Хоча VO2max і зріс до 66 (був 64) але зменшилася потужність (куди ж весь той 1кг набраної м’язової маси подівся?:), змістилися в менший бік пороги аеробний (АП) та анаеробний (ПАНО). Втім, після KyivUltramarathon-2020 перед яким вийшов на пік форми, мої показники на тренуваннях не росли через мікротравми та малий запас часу до наступних гонок. Буду брати до уваги цей момент у підготовці до стартів-2021.
Для всіх Патронів блогу – доступна повна версія статті про функціональне тестування з графіками та витягами з отриманого у лабораторії звіту.
Як стати Патроном та чому взагалі я завів ще один блог на Patreoni написано тут: Time2trail on Patreon: якщо пишуть про трейли – значить це комусь треба?
Ваша підтримка – це можливість для мене приділяти більше часу блогу, а значить – створювати ще більше цікавого і корисного україномовного контенту про біг, трейл та ультрамарафони! ????????
***Якщо Ви вирішили тренуватися на результат (чи то покращення своїх personal bests чи змагатися за тумбу) – функціональне тестування – це саме той інструмент, який дозволить Вам зафіксувати точку у якій знаходитеся зараз, виявити можливі резерви та правильно будувати програму тренувань для того аби результати зростали в майбутньому.
На сайті лабораторії VO2max Докос Медікал Ви зможете не тільки записатися на саме тестування, а й знайти чимало корисної інформації по методикам, які використовують під час тестування та поради щодо покращення тих чи інших спортивних якостей.
Kyiv Last One Standing-2020 батл
Kyiv Last One Standing – це змагання дуже незвичного формату. Протягом години учасник має подолати 6,7км. Але змагання тривають доти, доки не залишиться лише один, який вийде на чергове коло та його подолає. Безжальна траса і час щогодини будуть відсіювати охочих з ними позмагатися… Аж поки не залишиться лише один. Хто ж ним стане цього року?
В ультрамарафонах – робити будь-які прогнози складно. Бо впливатиме все: погода, харчування, травми і т.д. Але, можна спробувати 😉 Тож цього разу функціональне тестування проходив не я один – після мене на бігову доріжку став Андрій Ткачук (Бродяга), разом з яким – невдовзі змагатимемося на Kyiv Last One Standing-2020.
Ультрамарафон і ментальні стратегії чемпіонів (Part 3): Андрій Ткачук
Чим завершилася його битва з доріжкою? І у кого з нас більше шансів на #KLOS на думку цифр, експертів – вже невдовзі дізнаєтеся у новому випуску «Низького Пульсу» (ютюб, телеграм). Проект спільний «Жорстка Атлетика» та «Низький Пульс» за підтримки компанії «Trekking TM». Не пропустіть 😉
І… приходьте в Сб теж позмагатися із трасою Kyiv Last One Standing-2020 (реєстрація, наразі, триває) або ж – приходьте підтримати тих, хто буде це робити.
В будь-якому випадку, сподіваюся – до зустрічі!
0 коментарів