У 2018 році організатори Ukrainian Trail League (UTL) визначали переможців не тільки по заліку основних дистанцій (“Велика” ліга), а й на “половинках” (“Мала” ліга). Інтрига зберігалася до останнього забігу UTL – Wet Hills. Невеличкі інтерв’ю з переможцями для time2trail.
ВЕЛИКА ЛІГА
Артем Слотін
Артеме, ти прийшов у трейл з орієнтування – наскільки тобі легше/складніше бігти трейл порівняно з орієнтувальницькими гонками?
– Трейл в порівнянні з орієнтуванням мені спершу здався важчим, тому що коли орієнтуєшся – тобі немає часу думати за “важкість” долання дистанції. Твоя голова зайнята навігаційними процесами. А в трейлі в основному немає за що думати, от і сприймається все трохи інакше, здається що важче.Але це не так. Трейл, все ж трошки легше біжиться ніж орієнтування. В трейлі майже всі дистанції по стежках, дорогах і дуже мало по повному бездоріжжі.
Чи сподівався на перемогу в заліку Ліги? Чи далеко відірвався від конкурентів перед Wet Hills?
– За перемогу в лізі задумався ще з Вurning heads. Там же я виграв, і вже були наміри на першу трійку точно. А вже після Чорногори відчув що можу стати лідером. На Ветхілс я нарешті побіг ” правильно”. До перших Пагорбів я був десь 5-6. Далі я увійшов у ритм і почав наздоганяти хлопців. Потроху до 19 км я підтягнувся до “трійки лідерів” і вже тримав позицію до самого фінішу. Взагалі пагорби дуже люблю, саме вони “виховують” і роблять нас сильніше.
Які враження від Wet Hills загалом? Ти ж бігтут вперше?
– Wet Hills біжу не вперше. Перший Ветхілс я також біг і до останніх 2 км до фінішу боровся за 3 місце. Але я не впорався з судомами…
Розкажи трохи – як готувався до стартів Ліги? Які набігав об’єми?
– Об’єми набігав маленькі, в день по 11 км в середньому (5,5 км на роботу і 5,5 км з роботи). За тиждень приблизно 50-60 км. На вихідні завжди якісь змагання або поїздки в гори. Все ж таки достатньої кількості “гір” не було. Але цього року я помітив, що з’явилась швидкість. Це обумовлено постійним запізненням на роботу:))
– А в середині жовтня переїхав з дівчиною до Литви. І останній місяць перед Wet Hills вийшов доволі плідним на тренування. Було багато часу для тренувань. Цікаво було пізнавати нову місцевість за допомогою бігу.
Чи маєш у планах бігти старти UTL – наступного року? – Думаю бігти наступного року UTL, але поки що треба відпочити. Закінчення сезону означає мінімальний відпочинок.
Олена Яцук
Олено, наскільки легкою/важкою була ця перемога у Лізі? Адже на кожному старті – бігли серйозні суперниці…– Я не можу сказати , що перемога була чи легкою чи важкою. Якщо говорити конкретно в контексті суперництва більше вірна відповідь буде напевно важкою. Адже кожен старт мав своїх сильних лідерів-дівчат. А останні два старти бігли й професійні спортсменки. Ось що точно знаю, то цей біговий рік був присвячений Лізі, бо задум подолати усі довгі дистанції в кінці 2017 року просто заполонив мій мозок. І тут стало зрозуміло, що тренувальний біговий рік стане нелегким. Враховуючи відсутність технічно гірського бігу та по піску із-за географічного розполення рідного міста приходилось викроювати час на спортзал і шукати всі можливі варіанти підготовки до кожного трейлу. Мені сподобалось бігти за сильними суперницями, це дуже сильно додатково стимулює, штовхає робити тобі ж невідомі кроки.
Чи перед Wet Hills – далеко відірвалася від основних конкуренток?
– Пагорби – то моя слабкість. Я вихованка асфальту. Один раз сиутація була, що я відірвалась від суперниці. Це якраз Wet Hills , коли я друга, а Ольга йшла третьою, між нами приблизно було 13-15 хвилин різниці, а це напевно 2-3 км різниці. А ось навпаки було на Чорногорі. Юлія та Поліна так ринулись вперед, що їх і видно не було навіть на прямих ділянках . Для мене це психологічний розвиток. Розумієш, якщо ти біжиш за спиною сильного, то і ти уже не слабкий.
Який зі стартів Ліги – сподобався найбільше?
– Це таке запитання цікаве. Важко виділити одни самий-самий. Кожен старт має свою красу. Організація обрала дуже гарні куточки України та цікаві локації. Звичайно Chornogora Sky Marathon посідає перше місце серед них. Адже неосяжні види, красоти гір, хмари під ногами та сонце в руці – лиш там . Саме цей трейл змусив мене уже двічі повірити у свою психологічну стійкість та перевірив мене на витривалість. Але водночас не можу не відмітити й інші. Мені дуже подобається бігати в холодну пору року, тому Ice Trail та Wet Hills це моє. На них я змогла викластись.
Чи плануєш бігти старти UTL – наступного року?
– Плани на наступний рік ще не складено. Затаїлось бажання пробігти ультру чи 75+ чи 100+без пагорбів. Але ж це все амбіції і як усе складеться невідомо. Остаточне рішення прийметься після відпочинку. Старти UTL мені дуже сподобались і на даний момент їх поки що не відкидаю.
МАЛА ЛІГА
Валерій МакарукВалерію, розкажи, спершу, які враження від останнього старту Ліги – Wet Hills?
– Враження від Wet Hills лише позитивні! Даним стартом у минулому році я розпочав знайомство з командою UTL. Кожен раз, приїжджаючи до них на старти, я захоплююсь професійністю організації забігів, теплою дружньою атмосферою та мальовничістю природи, де проходять змагання. У минулому році я стартував на дистанції 42 км., до 32 км. біг у лідируючій групі, а тоді заголодав. Прийшлось терпіти аж 4 км до КП, де підкріпившись, побіг з новими силами. У підсумку тоді був 7. З харчів мав лише 2 яблука. Після того старту, щоб не розбиратись з харчуванням по дистанції, вирішив бігати малі дистанції, в районі 20км. На цьогорічному CSM на фініші до мене підійшов Андрій Чуранов, на той час він був лідером Малої ліги. Поцікавився, чи я збираюсь на Wet Hills. Я відповів що буду обов’язково!) Саме тоді у мене промайнула думка, що хочу на мажорній ноті завершити Лігу – перемогти на Wet Hills та у Малій лізі загалом. На старті Wet Hills, крім Андрія Чуранова , був дуже достойний суперник – Андрій Лапко. Він задавав високий темп, бігли нога в ногу з перемінним успіхом, то він за мною, то навпаки. Андрія Лапка вдалось обійти лише на підйомі перед фінішною аркою. Через таку конкуренцію вдалося встановити рекорд траси та покращити минулорічний результат на 6 хв.
Який зі стартів Ліги сподобався найбільше?
– Якщо говорити, який старт Ліги сподобався найбільше, то кожен забіг по- своєму крутий. Цікаво було бігти і по зимовому Міжрічинському ландшафтному парку, так і Дністровським каньйоном. Однак більш за все відклався у пам’яті CSM. Ще у студенські роки перший похід у гори був по Чорногірському хребту. Відтоді я захоплююсь величчю даного гірського масиву. Уже кілька років поспіль я наслуханий про забіг через найвищий хребет Українських Карпат. У цьому році вдалося прийняти участь у даному біговому святі – та ще й одразу в призах!))
Що б ти порадив тим, хто хоче виграти Малу лігу – по підготовці, тактиці-стратегії на гонках?
– Велика подорож починається з першого кроку. Найперше що потрібно – то це зареєструватися та приїхати на старт!)) А підготовка моя дуже проста. Я кожен ранок виходжу на пробіжку, бо мені це подобається. Ніколи не переймаюся результатами на змаганнях, а насолоджуюсь самим процесом! Я природолюб, тому займаюся лише на свіжому повітрі, спортзал – це не для мене, ніколи там не був. Основний засіб пересування – велосипед. Я родом з сільської місцевості, тому ще з дитинства основними моїми іграшками були коса, плуг та сокира!))) Так формувалася моя спортивна база. Їм переважно здорову домашню їжу, я сам пасічник та сировар, мед та сир дають мені енергію на стартах. Моя дружина теж дружить зі спортом, підтримує мене та задає тон. Ми з нею на одному пульсі! Ще запорукою успіху є здоровий сон, стараюсь прокидатися о 6:00 та лягати спати до 22:00.
Також заряджає дружня підтримка земляків. На треплові старти з Волині кожен раз приїжджає сильна дружня команда. Основною стратегією є перетягнути якийсь зі стартів Ліги на мальовничу Волинь!)))
Інна Коваленко
Інно, ти гарантувала собі 1-е місце ще перемогою на Чорногорі. А все ж, скажи чесно, чи хотілося б пробігти Wet Hills?
– Взагалі, я планувала пробігти всі старти ліги і зібрати колекцію медалей. Перед Чорногорою я досить довго вагалася, чи малу або велику дистанцію бігти. Але врешті решт, побігла малу і як виявилося, це забезпечило мені перемогу в Малій лізі. Адже на Wet hills я не змогла потрапити. Но на це були вагомі причини.
Цього року ти багато виступала на стартах OCR. А що було в пріоритетах? Підготовка до стартів Ліги чи стартів OCR?
– Я також виступала і на трейлових забігах. Підготовка – це тренування. А кожен старт – це змагання. Так, я обирала трейлові старти, які допомогли мені підкорити Spartan Ultra. Але пріоритети досi не можу розставити. Я люблю бігати в горах: це перезавантаження та очищення мозоку. А забіги OCR приваблюють можливістю виходити з зони комфорту і потрапляти в зону стресу.
Чи є в планах наступного року бігти Малу або ж вже Велику лігу?
– Цей рік я планувала завершити саме Wet hills, але обставини склалися по-іншому. Тому планувати наступний рік я буду після завершення цього.
0 коментарів