Cappadocia medium trail: ультра неймовірною Каппадокією

Чому Кападокія?

Вперше у Туреччині побував ще у 2012 році. Це був спортивно-туристичний похід 4-ої категорії по Пн-Сх горам із заходом на вершину Качкар (3990м). Красиві гори, привітні турки, хамам, айран і чудові дороги, ще тоді лишили бажання якось повернутися.

І ось, напевно позаминулого року, на очі потрапив звіт когось з українців, хто біг ультра трейл у Каппадокії – Salomon Cappadocia Ultra Trail. Цікавий регіон та бюджетність поїздки, а крім того – можливість підзбирати трохи балів ITRA для UTMB – стимулювали зважитися на поїздку.

Коли вже усі квитки було куплено, готель заброньовано – трапилася халепа… Під час Бойко трейла набігав «коліно бігуна». На 2-а місяці практично повністю випав із бігу й тільки за півтора місяці до старту – зміг по-троху відновити підготовку.Оповідь про систему відновлення – заслуговує на окрему статтю, тож скажу тільки у загальних рисах про кілька важливих моментів:- основною помилкою – було через біль пробувати підготуватися на Chornohora Sky Marathon. Це тільки затягнуло процес одужання і за тиждень до старту – не міг пробігти більше пів кілометру без болю…- довелося багато уваги приділити розтяжкам, розкаткам, масажам – тим елементам підготовки, на яких зазвичай «економив» час… Про користь масажу – тут.– головним правильним рішенням було знайти тренера, який допоможе оптимізувати підготовку, дужже вдячний Олексію Прокопенко (Endurance school) за тренувальний план, самі тренування та поради і настанови!- початково реєструвався на «довгу» 119км дистанцію але в контексті проблем з коліном і довготривалої перспективи – прийшли з Олексієм до висновку, що є сенс перереєструватися на «середню» – 63км. Це було 100% правильне рішення!- фізична підготовка – тільки «половина» справи, для повноцінної реабілітації дуже важлива – психологічна складова. Але про це – теж хочеться поговорити більш докладно окремо.

В сухому підсумку – з 20-30км на тиждень по-троху об’єми доповзли 40-60км/тиждень. Плавання. Велосипед. Розтяжки та розкатки blackroll-ом. За два тижні до старту – половинка на WizzAir Kyiv City Marathon – вийшло навіть вибігти з 1год 24хв.

За тиждень до старту – тренувався вже без наколінника чи тейпа, і коліно на Голосіївських гірках зовсім не непокоїло. Це було – міні-диво! Але старт – всього за 6 днів. І, я розумів, що при всьому оптимізмі – пробігти 60км+ на результат при такому кілометражі та ще й після травми – буде задачею непростою.

Дістатися місця старту, яке знаходиться у місті Ургюп (Urgup) можна досить бюджетно – за 100 євро туди й назад при купівлі квитків менш ніж за пів року до старту. Є безліч варіантів перельотів, адже поблизу аж два аеропорти в містах Невшехір (Nevsehir) та Кайсері (Kayseri). Крім того, є автобусне сполучення з Анкарою. Ми з товаришем добиралися «туди» через Невшехір, «назад» – через Кайсері турецьким лоукостом Pegasus.

Організатори – забезпечують безкоштовний трансфер з аеропорту просто під двері готелю. Головне – не забути його «забронювати».Щодо проживання – найзручніший і, мабуть, найдешевший варіант буде вибрати котрийсь із готелів, які пропонують організатори. Із плюсів – для учасників є знижка і це не далеко від місця старту. Так, в Mustafa hotel, де зупинялися з товаришем, номер обійшовся у 75 долларів за 4 ночі на людину. Це зі сніданком та вечерею у вигляді шведського столу. Як ми жартували: тут тільки на одному харчуванні – вартість проживання можна окупити :-)) Плюс, був холодний басейн та можливість сходити у хамам чи сауну. А це після забігу – буде більш ніж актуально.

При видачі стартових номерів кожен учасник мав пред’явити обов’язкове спорядження:

• пляшки чи питна система на 1л
• ізофолія
• ліхтарик+батарейки
• ємність (чашка/стакан) для води, коли, ізотоніка (на ПП стаканчиків не було)
• дощезахистна куртка
• мобільний з екстреним номером оргів
• кепка/баф
• свисток

Вранці було досить прохолодно 9-10С, навіть накрапав дощик, однак у футболці, шортах – бігти було цілком Ок. Можна вдягнути рукава на перші кілометри, поки тіло зігріється.

Дехто з бігунів – біг старт у шосейних кросівках. Однак, все ж не скрізь це зручно, на деяких ділянках хоча б легковиражений протектор на кросах – потрібен.

Спорядження на старт:

• кросівки Trailroс285 #Inov8
• гольфи #Hummel
• шорти компресійні #2XU
• футболка з #Bojko trail
• рукава #Nutrixxion
• трейловий пояс Free Belt Pro #Compressport
• годинник Spartan ultra #Suunto
• баф
• сонцезахистні окуляри

Крім того взяв:

• наплічник #UltimateDirection 11L
• куртка-вітрівка з капюшоном (із обов’язкового спорядження)
• ізофолію
• пластикову “чашку”, що складається – на 200мл
• мобільний
• свисток
• питна система #Inov8 на 2L + 2 пляшки з-під моршинської по 0,5L
• ліхтарик #petzl
• стартовий номер
• гелі – 8шт #Nutrixxion
• гель-ізотонік – 1шт #Stealth
• батончики – 3шт #Nutrixxion + 3шт #EatMe (без цукру)
• магній – 2шт #Nutrixxion
• сольові капси – 8шт #Eliksyr
• ,5L ізотоніку #Eliksyr – в питній системі

У важливості цієї компоненти переконався ще на Бойко трейлі. Їжі розраховував на 6-6,5 годин бігу, один гель чи батончик кожні пів години. Їжа на 2-ох КП – додаткове підживлення.

Пів літра ізотоніка залив у систему але з ним не склалося – бо забилася трубка, тож мусив на першому КП його просто вилити. Далі біг вже на воді і колі.Кожні 40-50хв приймав сольові капси, на 30-у та 50-у км – випив магній від судом.Загалом, система ще раз показала свою дієвість для мене. Не було «упадку» сил, симптомів зневоднення чи судом. Це при тому, що з 11 години – сонце палило нещадно.

Ми прилетіли з товаришем в Чт, тож у Пт вже зранку пішли отримувати стартові пакети учасника. Тут зустріли чимало друзів-знайомих з України. Як ні як – цього року на стартах в рамках Salomon Cappadocia Ultra Trail брало участь аж 49 українців!

Стартовий пакет включав:

– стартовий номер учасника + “жменя” булавок:)- брошура- кілька рекламних буклетів- футболка синтетична #Salomon- передстартова вечеря (паста паті)- післяфінішна вечеря- медаль фінішера (після фініша:)- фліска Salomon (після фініша – для дистанцій 63км та 119км)

А також ще раз згадаємо про:- трансфер з аеропорту і в аеропорт (без бронювання – це 60 лір)- знижка на проживання у деяких готелях до 50%

При ціні стартового пакету на деяких наших стартах, яка наближається до вартості стартового у Каппадокії (48 євро – вартість реєстрації на довгу дистанцію, на середню – і коротку – вона менша) – стартові пакеті пакети значно скромніші…

Експо було невелике. Ціни – не надто дешеві навіть порівняно з нашими у тих самих магазинах Salomon i Suunto. Поруч з наметами відомих брендів – така сама кількість «турецьких аналогів» – значно дешевших але й менш якісних при прискіпливому огляді.

Забравши стартовий пакет – повернувся до готелю і поспав годинку-півтори вобід, адже старт був о 7 ранку, а це означало ранній підйом. Пообіді – відвідав передстартовий брифінг на якому у загальних рисах розповіли про особливості траси. Не скажу, що почув багато чогось нового, порівняно з інформацією на сайті чи в брошурі.

Все було організовано чітко, вцілому смачна паста. Щоправда салат – був надто гострим. А суп і овочі не пробував, бо їсти неапробовану до того їжу впереддень гонки – ризиково.

Спати ліг по-раніше, попередньо запаривши вівсяну кашу. “Поснідав” о 3год ночі – і знову ліг додивлятися сни. Все потрібне до ультра було зібрано-зпаковано, тож – основний будильник стояв на 6 ранку.

Перші 500 метрів треба було бігти під гірку бруківкою, тож це трохи стримувало любителів «бігти на всі гроші зі старту». Але, звісно, не всіх 🙂 Я ж не надто поспішав, по-троху розганяючись та прогріваючись. Після перших км почав підбиратися до лідерів. Втім при темпі 4:01-4:30 як показували Spartan ultra – їхні спини майоріли десь далеко-далеко на пагорбах чи то у низинах.Підйоми спуски чергувалися з рівними широкими ділянками, де можна було розігнатися. На першому КП – затримався трохи більше ніж планував – поки вилив розбирався з гідропаком із ізотоніком. Зрештою вилив ізотонік взагалі. Натомість волонтери вже набрали мені в пляшечки воду та колу. Можна бігти далі.