Кілька днів тому, на ФБ побачив новину, що Scott Jureck (Скотт Джурек), легендарний ультрамарафонець, написав нову книгу “Північ” (“North”) – історію про підготовку та участь в ультратрейлі в Апалачах, довжина якого небагато-немало 3500км! В 2015 році Джурек побив попередній рекорд проходження цієї траси. На разі, “Північ” можна тільки попередньо замовити, наприклад на сторінці блога Джурека. А у продажу книга з’явиться не раніше 3 квітня.
Тож поки всі з нетерпінням чекають на появу нової книги відомого ультрамарафонця, якраз гарний час згадати про його попередній бестселер: “Їж правильно, біжи швидко” (“Eat and Run”) , виданий у 2012 році.
Ось про цю книгу і буде мова 🙂
Вперше на англомовну версію книги Скота Джурека “Їж правильно, біжи швидко” натрапив у Варшаві, коли блукав магазинами-кав’ярнями перед марафоном. Це був мій третій марафон, вражень лишилося чимало, тож обов’язково поділюся ними в котромусь із наступних постів.
Тоді я ще не знав, а ні хто такий Джурек, а ні в чому інтерес бігати неймовірні кількості кілометрів ще й горами чи по спеці у “Долині смерті”… Але потім – дізнався :)Дійсно, в ультрабіг – приходять не одразу. І, правду, кажучи, не всім воно й потрібно… Але хто приходить – то це вже надовго.
Пам’ятаю як шукав “Їж правильно, біжи швидко” по файлообмінниках. На той час ідея щось замовити на амазоні ще й за гроші – мені видавалася зовсім не прийнятною. А потім пішло-поїхало: Майдан, захист дисертації, інші більш та менш важливі події. Одним словом, було не до того. І десь тільки в 2014 моя, тоді ще майбутня, дружина знайшла і скачала електронну англомовну версію книги.
Прочитав на одному диханні.
Власне, книга – автобіографія+філософія одного з найкрутіших ультрамарафонців США та й чого тут казати – світу. Найбільше Скотт Джурек відомий своїми сімома поспіль перемогами на Western States 100 miles Endurance Run (найстарішому стомильному забігові, штат Каліфорнія). Хоча на його рахунку числені перемоги та рекорди на таких відомих ультрамарафонах як Hardrock100 (стомильник), Beadwater Ultramarathon (135 миль/217км), Spartatlon Ultra Race (246км)…
Як хлопчина з плоскої Мінесоти став ТОП-ультрамарафонцем?
Джурек до якогось моменту – нічого подібного не планував, хоча, загалом, з дитинства бігав стежками у лісах неподалік будинку, де мешкала його родина. В старшому віці – він робив довгі пробіжки в рамках підготовки до лижних перегонів. Але, зіркою лижного спорту Джуреку стати так і не судилося. Натомість, на запрошення свого товариша і компаньйона по тренуваннях, він якось зареєструвався на 50 мильні перегони Minnesota Voyager 50 Mile і, несподівано для себе й усіх, фінішує другим. Саме з цього моменту Скотт Джурек починає вже серйозно займатися бігом і так розпочався його шлях в ультрамарафонські дистанції.
У якийсь момент, у колишнього лижника з’являється амбіційна, на перший погляд навіть недосяжна для хлопця з рівнини, ціль – Western States100. Він починає наполегливо готуватися до першого свого старту і… Перемагає! Проте, аби переконати бігове ком’юніті, що це була не випадковість – Джуреку знадобилося ще два роки і дві перемоги у цих перегонах. Загалом же він сім разів поспіль(!) вигравав легендарний забіг, з1999 по 2005рр.
Цікаво, що саме при підготовці до Western States100 Джурек переходить на веганську дієту. За спостереженчми ультрамарафонця – його здоров’я, витривалість та ін. спортивні кондиції тільки покращуються. Джурек у книзі приділяє чимало уваги питанню правильного харчування і важливості дієти для високих спортивних результатів. Доречі, у кінці кожної глави є улюблені рецепти веганських страв ультрамарафонця. Все справді смачно і поживно!
Перевірено 🙂
Не можна сказати, що життя балувало Джурека. Він ріс у бідній родині, його стосунки з батьком були складними, а мати захворіла на розсіяний склероз ще коли він був дитиною. Проте, Джурек продовжував шукати себе, долати свої обмеження, вчитися мислити позитивно навіть за складних обставин. Все це – не раз ставало потім в нагоді на стартах.
В книзі згадано також і про легендарних індіанців племені Тараумара з якими Джурек перетинався на різних стартах. У романі Крістофера Макдугла “Народжений бігати” – кульмінацією якраз є опис змагань Джурека та місцевого чемпіона Арнульфо. Виявляється, цими одними змаганнями, де американець таки поступився індіанцю, нічого не закінчилося. Впертий хлопець з Мінесоти приїхав до Мексики наступного року – і переміг.
Імпонує, що біг для Джурека – це не просто змагання. Не просто спроба стати першим чи побити черговий рекорд траси. Для нього біг – це спосіб пізнання себе, своїх можливостей, а також нагода бути ближче до природи. Саме цими ідеями і духом пронизані сторінки “Їж правильно, біжи швидко”.
У книзі Ви не знайдете опису мікроциклів підготовки чи програми тренувань атлета. Натомість, матимете нагоду зануритися у життєву філософію людини, що випробовувала себе у найскладніших ультрамарафонах. І це не щось складне та абстрактне. Скотту Джуреку вдається зберігати простоту та практичність:
“Весь розрахунок простий: біжи, поки можеш бігти. А потім ще біжи. Знайди джерело сили і волі і біжи швидше”
Що тут ще можна додати?Приємного прочитання! І – вдалих пошуків! 😉
0 коментарів